Дяченко Микола Сидорович

Народився 20 лютого 1921 року у селі Вільхівчику (нині Корсунь-Шевченківського району Черкаської області) в сім'ї селянина. Українець. Закінчив середню школу.

У Червоній армії з 1938 року. У 1940 році закінчив Тамбовське кавалерійське училище. У боях німецько-радянської війни з серпня 1941 року. Брав участь в обороні Москви, в Сталінградській битві, в Курській битві і в битві за Дніпро, дійшов до кордону Німеччини. Чотири рази поранений. Член ВКП(б) з 1944 року.

Командир роти 524-го стрілецького полку 112-ї стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту старший лейтенант Дяченко особливо відзначився в боях у січні 1945 року. В початку січня 1945 року дивізія, в якій він воював, однією з перших вийшла на кордон з Німеччиною. За час наступальних боїв з 12 по 24 січня рота Дяченка завдала ворогові великих втрат у живій силі і техніці, знищивши до ста п'ятдесяти солдатів і офіцерів противника, підбивши рушнично-кулеметним вогнем три автомашини з піхотою і взявши великі трофеї.

24 січня 1945 року в бою за прикордонний населений пункт Шрейберсдорф (північний захід від міста Кемпно, Польща), рота під командуванням Дяченка успішно прорвала підготовлену оборону противника, захопила населений пункт, забезпечивши успішне просування полку. У цьому бою рота відбила кілька контратак противника, знищивши до п'ятдесяти гітлерівців. Важко поранений, Дяченко залишався в строю і продовжував керувати ротою. Загинув у цьому бою.

Похований на місці боїв. Його ім'ям названа вулиця в місті Корсунь-Шевченківському та школа № 5, в якій він навчався.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, старшому лейтенанту Дяченку Миколі Сидоровичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора.

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.1. М., 1987.
• Они отстояли мир. — Дніпропетровськ: Промінь, 1985.