Діарсин
Діарси́н — хімічна сполука ряду гідридів складу As2H4.
| Діарсин | |
|---|---|
| Інші назви | діарсен тетрагідрид |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 15942-63-9 |
| ChEBI | 33110 |
| SMILES |
[AsH2][AsH2][1] |
| InChI |
InChI=1S/As2H4/c1-2/h1-2H2 |
| Номер Гмеліна | 404509 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | As2H4 |
| Молярна маса | 153,875 г/моль |
| Зовнішній вигляд | малостійка рідина |
| Ткип | ~100 °C[2] |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH |
~117 кДж/моль |
| Пов'язані речовини | |
| Пов'язані речовини | арсин, дифосфін, гідразин |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Отримання
Вперше арсин був синтезований Райхардом Настом у 1948 році шляхом розділення суміші газуватих продуктів розчинення металевого сплаву арсену у сильнорозведеній сульфатній кислоті. Основним продуктом реакції є арсин, діарсин же утворюється у зовсім незначних кількостях:
Хімічні властивості
Діарсин є вкрай нестійкою сполукою: вже при -100 °C він розпадається з утворенням арсину та арсен моногідриду AsH (As2H2):
Примітки
- arsanylarsane
- За тиску 101,3 кПа
Джерела
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — 1859 p. (англ.)
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.