Діна Верні

Діна Верні (Dina Vierny) (25 січня 1919, Кишинів[5][6][7][8] — 20 січня 2009, Париж) — французька галеристка та співачка. Кавалерка Ордену Почесного Легіону.

Діна Верні
фр. Dina Vierny
Народилася 25 січня 1919(1919-01-25)[1][2][…]
Кишинів, Королівство Румунія
Померла 20 січня 2009(2009-01-20)[3][1][…] (89 років)
Нейї-сюр-Сен[4]
Країна  Королівство Румунія
 Франція
Діяльність кураторка
Знання мов французька[2]
Нагороди
IMDb ID 0896814

Життєпис

Народилася в єврейській родині музикантів. Тато — Яків Айбіндер (1889, Кишинів — 1943, Аушвіц)[9][10][11] був піаністом, мати — музиканткою, а тітка — оперною співачкою. У 5 років з сім'єю емігрувала до Франції.

Померла в Парижі, за п'ять днів до 90-річчя. Залишилися двоє її синів — Олів'є Лоркін, директор паризького Музею Майоль, та історик мистецтва Бертран Лоркін, куратор музею.

Мистецька діяльність

У 15 знайомиться зі скульптором Арістидом Майолем і стає його натурницею. Він зобразив її оголеною в стилі ню, використовуючи такі матеріали як бронза, мармур та інші (композиції «Ріка», «Повітря», «Гармонія» та ін.). Також Верні позувала для Анрі Матісса, П'єра Боннара, Рауля Дюфі. Приятелювала з Андре Бретоном, Марселем Дюшаном, Сержем Поляковим, Сергієм Шаршуном.

Після загибелі А. Майоля в автокатастрофі 1944 року, згідно з його заповітом, все майно скульптора перейшло Верні. У1947 році Діна Верні відкрила власну галерею в Парижі на вулиці Жакоб. У 1995 році заснувала музей Майоля (фонд Діни Верні, вулиця Гренель, 61). У галереї Верні пройшли вистави радянських нонконформістів Іллі Кабакова, Еріка Булатова, Володимира Янкилевського.

Документальний фільм про Діну Верні зняла Ольга Свіблова в 1995 році[12].

Також Діна Верні відома, як виконавиця табірних пісень.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #132738120 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. http://www.guardian.co.uk/artanddesign/2009/feb/04/obituary-art-dina-vierny
  4. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції — 1946.
  5. Le Monde - Toute l’actualité en continu. Le Monde.fr (fr-FR).
  6. CHORALE POPULAIRE DE PARIS: «FREQUENCES VOCALES». L'Humanité (фр.). 20 травня 1992.
  7. The Times & The Sunday Times. www.thetimes.co.uk (англ.).
  8. Dinah Vierny. IMDb.
  9. Jacob Aibinder. Архів оригіналу за 10 лютого 2009.
  10. ALPHABETICAL SORTING OF THE PEOPLE DIED IN DEPORTATION (COUNTRY OF BIRTH: ROMANIA). Архів оригіналу за 11 лютого 2009.
  11. Chase, Chris (31 жовтня 2004). The Woman in Red and the Legacy of Maillol. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331.
  12. Ольга Львівна Свіблова біографія, Режисер і автор сценаріїв документальних фільмів (вибірково). www.people.su.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.