Дінієв Шахін Хадакерім-огли

Шахін Хадакерімогли Дінієв (азерб. Şahin Xаdakərim oğlu Diniyev, нар. 12 серпня 1966, Бейлаґан) — радянський та азербайджанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Шахін Дінієв
Шахін Дінієв
Особисті дані
Повне ім'я Шахін Хадакерімогли Дінієв
Народження 12 серпня 1966(1966-08-12) (55 років)
  Бейлаґан, АзРСР, СРСР
Зріст 169 см
Громадянство  Азербайджан
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1984 «Автомобіліст» (Мінгечаур) 32 (4)
1985–1986 «Гянджлік» (Баку)46 (7)
1987 «Нефтчі» 0 (0)
1987–1989 «Кяпаз» (Гянджа) 62 (13)
1989 «Ністру» (Кишинів) 7 (1)
1990 «Факел» (Воронеж) 10 (0)
1990–1991 «Динамо» (Гянджа) 55 (15)
1992–1993 «Терек» 44 (7)
1993–1994 «Хапоель» (Тайбе)24 (2)
1994–1996 «Бейтар» (Тель-Авів) 40 (5)
1996–1997 «Фарід»4 (0)
1997–1998 «Динамо» (Баку) 5 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1992–1996 Азербайджан 16 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2000 «Шафа» (Баку)
2001 «Терек»
2001–2004 «Карабах»
2004–2005 «Кяпаз»
2006–2007 Азербайджан
2008–2009 «Терек»(мол.)
2009–2010 «Терек»(в.о.)
2013–2014 «Ряван»
2015–2017 «Кяпаз»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився і виріс в Бейлаґані. З дитинства був захоплений футболом. Завдяки старшому брату, що познайомився з футбольним тренером Володимиром Івановичем Галактіоновим, переїхав у Баку, в спортивний інтернат у селищі Бакіханов[1].

Починав грати в 1984 році Мінгечаурі за «Автомобіліст». У 1985—1986 роках грав у Баку за «Гянджлік». У 1987 частину сезону провів у дублі «Нефтчі», де забив один гол. З другої половини 1987 року виступав за «Кяпаз». Пізніше виступав ще за «Ністру» (Кишинів) та «Факел» (Воронеж), але надовго там не затримувався і 1990 року повернувся в «Кяпаз», що наступного року змінив назву на «Динамо».

Після розпаду СРСР у 1992 році з кількома одноклубниками перебрався в Росію, де виступав за грозненський «Терек». Після початку збройного конфлікту у Чечні поїхав у Ізраїль, де виступав за «Хапоель» (Тайбе) і тель-авівський «Бейтар».

У 1996 повернувся в Азербайджан, де закінчив свою кар'єру в бакинських клубах «Фарід» та «Динамо»[2][3].

Виступи за збірну

17 вересня 1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Азербайджану в першому історичному матчі збірної після проголошення незалежності. Це була гостьова товариська гра проти Грузії, в якій Дінієв провів усі 90 хвилин, втім його команда програла 3:6[4].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів, при цьому в семи з них був капітаном команди.

Кар'єра тренера

Тренерську кар'єру розпочав у юнацькій (U-16) збірній Азербайджану, далі тренував молодіжну (U-18) команду. Після цього працював з командою «Шафа» (Баку), а 2001 року недовго був наставником грозненського «Терека».

З 2001 року працював у клубі «Карабах» з міста Агдам, з якого пішов у квітні 2004[5]. Тим не менш, при ньому клуб став бронзовим призером чемпіонату в сезоні 200/04.

У серпні 2004 року очолив «Кяпаз». За підсумками сезону 2004/05 гянджинці посіли дев'яте місце серед 18 команд. Через місяць після призначення на посаду головного тренера збірної Азербайджану покинув клуб, зрозумівши, що працювати на два фронти не вийде[6].

У листопаді 2005 року Шахін Дінієв був призначений головним тренером збірної[7]. Перший матч команда під його керівництвом провела 28 лютого 2006 року в Баку на стадіоні Тофіка Бахрамова проти збірної України[8]. Товариська гра завершилася нульовою нічиєю[9]. Потім в інших товариських іграх були нічиї проти Туреччини (1:1) і Молдови (0:0). 15 серпня 2006 року збірна Азербайджану розгромно поступилася 0:6 в матчі проти України у Києві. Ця гра була заключною товариським матчем перед кваліфікацією на Євро-2008.

При ньому в збірній Азербайджану дебютували не тільки молоді гравці, але також і деякі натуралізовані іноземці. Наприклад, бразилець Леандро Гомес з «Баку»[10].

У жовтні 2007 року, після домашньої поразки збірної від збірної Сербії з рахунком 1:6, подав у відставку, коли команда перебувала на останньому восьмому місці у групі за два тури до кінця відбору[11]. Його місце зайняв македонець Геко Хаджієвський з «Баку»[12].

Після цього майже рік не працював, відхиляючи пропозиції з різних причин[13] і лише у листопаді 2008 року став головним тренером дублюючої команди «Терека»[14]. У жовтні 2009 року, після відходу з поста головного тренера основної команди «Терека» В'ячеслава Грозного, очолив першу команду. Керував командою з 20 жовтня 2009 по 3 січня 2010 року[15]. Потім працював помічником у Анатолія Байдачного. У листопаді 2010 року покинув «Терек», бажаючи проводити більше часу з сім'єю[16][17].

З жовтня 2013 року по січень 2014 року[18] він займав посаду головного тренера «Рявана»[19][20], а у травні 2015 року він знову очолив «Кяпаз»[21], головним тренером якого по 2017 рік.

Особисте життя

Одружений, четверо дітей (три сини і дочка). Сини Керім і Джошгун — теж професійні футболісти[22].

Примітки
  1. Шахін Дінієв розкритикував азербайджанський футбол
  2. UEFA.com — Shakhin Diniyev 08/01/2006 (retrieved 17 September 2006)
  3. Playerhistory.com — Shakhin Diniyev (retrieved 17 September 2006)
  4. Футбольный МАТЧ: 17.09.1992 Грузия — Азербайджан
  5. Шахін Дінієв подав у відставку. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 грудня 2018.
  6. Шахін Дінієв офіційно покинув ФК «Гянджа». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 3 грудня 2018.
  7. Шахін Дінієв обіцяє серйозні зміни[недоступне посилання з Червень 2018]
  8. Футбольный тренер Şahin Hadıkərim oğlu Diniyev
  9. Футбольный МАТЧ: 28.02.2006 Азербайджан — Украина
  10. Azerifootball.com — News Archive «Leandro Gomes to play for Azerbaijan» 4th September 2006 (retrieved 30 September 2009) Архівовано 2007-12-09 у Wayback Machine.
  11. [[недоступне посилання — історія] DISGRACEFUL DEFEAT OF AZERBAIJANI FOOTBALL TEAM, DINIYEV GIVES HIS RESIGNATION] (www.contact.com, 18. Oktober 2007, englisch)
  12. збірну Азербайджану очолив Македонський тренер. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 3 грудня 2018.
  13. Шахін Дінієв: «Є кілька пропозицій, але поки нічого конкретного»[недоступне посилання з травня 2019]
  14. Шахін Дінієв став головним тренером «Терека»[недоступне посилання з Червень 2018]
  15. Відставка по-чеченськи
  16. Шахін Дінієв більше не є тренером «Терека»
  17. Шахін Дінієв розповів про те, чому вирішив залишити роботу в «Тереку»[недоступне посилання з травня 2019]
  18. «Rəvan» Şahin Diniyev istefaya göndərib, türk məşqçi gətirdi!. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2018.
  19. Şahin Diniyev rəsmən "Rəvan"da!. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2018.
  20. Şahin Diniyev rəsmən "Rəvan"da
  21. Газета Азербайджанские Известия — Шаин ДИНИЕВ, главный тренер ФК «Кяпаз»: «Приглашение из Гянджи стало для меня новым вызовом» — Спорт — Новости
  22. Шахін Дінієв: «якісний гравець важливіше споріднених душ»[недоступне посилання з травня 2019]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.