Діти індиго

Діти індиго — псевдонауковий термін, введений містиком Ненсі Енн Тепп для позначення обдарованих дітей, які, на її думку, мають ауру кольору індиго. Широку популярність термін здобув у кінці 1990-х завдяки згадкам в працях, що мають стосунок до руху нью-ейдж.

Дітям індиго в парапсихології та популярних віруваннях приписується безліч незвичайних властивостей, починаючи від високого рівня інтелекту та закінчуючи телепатичними здібностями. Часто стверджується також, що «діти індиго» є «новою расою людей».[1] Незважаючи на широку популярність, не існує жодного наукового доказу об'єктивності існування дітей з такими рисами. Скептично налаштовані педагоги та журналісти відзначають, що саме явище «діти індиго» носить характер містифікації.[2][3] Крім того, велика частина ознак та якостей «дітей індиго» давно відома психіатрам та психотерапевтам і описується діагнозом СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивність).[4][5]

Сучасною наукою термін «діти індиго» як такий не використовується.[6] Явищу «дітей індіго» присвячені декілька фільмів і велика кількість книг.

Походження терміна

Термін вперше було використано американським екстрасенсом Ненсі Енн Тепп в 1982 році в книзі «Як розібратися в житті за допомогою кольору»[7]. Станом на 2006 рік, на думку Тепп, 70 % дітей у віці до 10 років і 40 % у віці від 15 до 25 були «індиго».[8]

Широке поширення термін отримав в 1999 році після успіху книги Лі Керрола та його дружини Джен Тоубер «Діти індиго: Нові діти прибули». Керролл стверджує, що подібна тема виникла як наслідок спілкування з «носієм ангельської енергії», якого він іменує Крайон.[9]

Риси «дітей індиго»

«Дітям індиго» приписуються висока емоційна чутливість, розвинені фізичні чуття, велика сила волі та розвинена інтуїція, здатність помічати незвичайні речі. Їм часто притаманне відчуття особливої місії в житті, великого значення для світу. Нерідко визначальними рисами «дітей індиго» перелічуються високий IQ, гостра інтуїція, впевненістю в собі, стійкістю до авторитету, відчуття себе старшими, ніж є насправді, підвищена чутливістю до світла, відчуття руйнівних тенденцій. В популярних віруваннях «діти індиго» уявляються вищим ступенем розвитку людства, на них покладаються сподівання виправити сучасні суспільні проблеми.[10]

Також парапсихологами виділяються «кристальні діти» — загалом аналогічні до індиго, але виражені ідеалісти, котрі воліють діяти, керуючись несвідомими спонуканнями. Їм приписується відчуття єдності з усіма людьми та істота взагалі, безкорислива допомога іншим, розвинена здатність до самонавчання на противагу навчанню від учителів чи батьків. Іноді вони вважаються здібними до ясновидіння та цілительства.[10]

Інший різновид особливих дітей — так звані «зоряні насінини» (Starseed). Вони уявляються як екстрасенси, телепати, котрі в ході минулих реінкарнацій знаходять особливих батьків для втілення на Землі та виконання місії зі встановлення миру та справедливості. Їм також приписується особлива здатність навчати інших людей свого світогляду.[10]

Критика

Риси, котрі приписуються «дітям індиго», «кристальним дітям» чи «зоряним насінинам» (емоційна чутливість, відкидання авторитетів, відчуття себе старшими, віра в свою унікальність та велике призначення) є типовими для дітей з синдромом порушення активності та уваги або синдромом дефіциту уваги та гіперактивності. Віра в надприродні якості таких дітей зросла на фоні загального росту віри в надприродне.[11] В той же час тлумачення симптомів згаданих синдромів у позитивному ключі є запорукою запобігання спричинених ними конфліктів у родинах.[12]

Дослідниця аутизму Мітці Вальц вказує, що розлади аутистичного спектру часто визначаються батьками як ознаки «дітей індиго». Тлумачення розладів у позитивному ключі як паранормальних здібностей в цьому випадку навпаки небезпечне. Адже воно заперечує наявність у дітей порушень, спонукає відмовлятися від перевірених методів лікування, передає самим дітям переконання, котрі вводять їх в оману та погіршують симптоми розладів.[13]

У фільмах

Документальні
  • «Індиго» (США,2003) — фільм Стівена Дейча.[14]
  • «Еволюція індиго» (США, 2006) — фільм Джеймса Тваймана.[15]
  • «Діти світла» (Росія, 2006) — режисер Валерій Шатін. На замовлення Міжнародного Центру Реріхів.[16]

Художні

Див. також

Примітки
  1. Дети индиго — psyplanet.ru. Архів оригіналу за 25 липня 2009. Процитовано 31 січня 2010.
  2. Александр Савенков. «Дети индиго»: осторожно — мистификация. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 30 грудня 2009. Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  3. Дети индиго — изобретение шарлатанов от воспитания?. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 12 квітня 2019.
  4. Дети цвета ультрамарин. Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 30 грудня 2009.
  5. «Дети индиго»[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Elliot Benjamin (2008). Art and Mental Disturbance. Journal of Humanistic Psychology 48 (1): 61–88. doi:10.1177/0022167807299464.
  7. Tappe N. Understanding your life thru color: Metaphysical concepts in color and aura. — Starling Publishers, 1986. — ISBN 0-940399-00-8.
  8. «Indigo glow: Aura theory interprets behavior of exceptional children» by Savannah ThomasArrigo, Today's Local News, San Marcos, CA, July 2, 2006
  9. Carroll, Lee & Tober, Jan (1999). The Indigo Children: The New Kids Have Arrived. Carlsbad, CA: Hay House
  10. Indigo, Crystal, & Starseed Children: Characteristics Revealed. Gaia (en-us). Процитовано 2 лютого 2020.
  11. Leland, John (12 січня 2006). Are They Here to Save the World?. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 лютого 2020.
  12. Lench, Heather C.; Levine, Linda J.; Whalen, Carol K. (2013-02). Exasperating or Exceptional? Parents’ Interpretations of Their Child’s ADHD Behavior. Journal of Attention Disorders (англ.) 17 (2). с. 141–151. ISSN 1087-0547. doi:10.1177/1087054711427401. Процитовано 2 лютого 2020.
  13. Waltz, Mitzi (13 квітня 2009). From Changelings to Crystal Children: An Examination of ‘New Age’ Ideas About Autism. Journal of Religion, Disability & Health (англ.) 13 (2). с. 114–128. ISSN 1522-8967. doi:10.1080/15228960802581511. Процитовано 19 лютого 2020.
  14. Indigo. Процитовано 2 лютого 2020.
  15. The Indigo Evolution. Процитовано 2 лютого 2020.
  16. Валерий Шатин "Дети Света" (Международный Центр Рерихов, 2006). mwind.ru (рос.). Процитовано 2 лютого 2020.
  17. Фильм Индиго (рос.). Процитовано 2 лютого 2020.
  18. Indigo Children. Процитовано 2 лютого 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.