Д-2 «Народоволець»
«Декабри́ст» (I серія, Д-2) — радянський підводний човенперший побудований по радянському проєкту.
Підводний човен типу «Декабрист» (I серія)Д-2 | ||
---|---|---|
Під прапором | СРСР | |
Спуск на воду | 19 травня 1929 | |
Виведений зі складу флоту | 31 грудня 1940 | |
Основні характеристики | ||
Тип корабля | Великий торпедний підводний човен | |
Розробник проєкту | Техбюро № 4 Балтійського заводу, Ленінград | |
Головний конструктор | Б. М. Малінін | |
Швидкість (надводна) | 15,3 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8,9 вузлів (економічна 2,9 вуз.) | |
Робоча глибина занурення | 75 м | |
Гранична глибина занурення | 90 м | |
Автономність плавания | 47 діб | |
Екіпаж | 53 особи | |
Розміри | ||
Водотоннажність надводна | 933 т | |
Водотоннажність підводна | 1354 т | |
Довжина найбільша (по КВЛ) | 76 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,5 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 3,8 м | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 102-мм і 1 × 45-мм гармати | |
Торпедно- мінне озброєння |
носові: 6 ТА калібру 533-мм (12 торпед), кормові: 2 ТА калібру 533-мм (2 торпеди) | |
ППО | 1 x 45 мм/46 21-К, 1 кулемет |
Історія
«Народоволець» був закладений 5 березня 1927 року і спущений на воду 19 травня 1929. До складу морських сил човен був прийнятий 11.10.1931 р. 31 жовтня того ж року в ході випробовувань в Кронштадті зіткнувся з парусною шхуною « Сильна», з вини самої шхуни, човен отримав мінімальні пошкодження. 18 травня 1933 року човен здійснив перехід з Ленінграду до Мурманська по Біломор-Балтійському каналі. Попри доволі важкий маршрут він зумів дістатись до Сорокської губи де човен інспектувавсь самим генеральним секретарем ЦК ВКП(б) Йосипом Сталіним та іншими високими гостями. Після проведення ряду випробувань човен успішно прибув до Мурманська 5 серпня 1933 року. В 1934 році була зроблена спробу походу до Нової Землі однак через скрутні метеоумови човен зумів дістатись лише до мису Нордкап, наступного року при ще гірших умов човен таки здійснив успішний похід до Нової Землі. В 1935 році човен мав на своєму рахунку 107 днів у поході. В 1936 році човен виконав 28-ми денний похід по Білому морю, а потім ще один Арктичний похід пройшовши за 50 діб 5803 милі з них 501 під водою, що було значним «стаханівським» досягненням для того часу. З 15 квітня 1939 по 5 травня брала участь у супроводі літака «Москва» під час безпосадкового перельоту до США. В ході цього плавання благополучно пережила 11 бальний шторм. 22 вересня човен став на капітальний ремонт та модернізацію в Ленінграді. Ремонт тривав до 1941 року, коли розпочалась війна стан закінчення ремонту був 95,8 %. По доводці човен перебував в акваторії р. Нева, Кронштадті, та близько 11 місяців простояв в Ленінграді у набережної Робіспьєра. Човен брав участь у відбитті авіа нальотів, а його екіпаж у складі морської піхоти бився на сухопутному фронті. Лише у вересні 1942 року човен знову розпочав морські дії.
23 вересня 1941 року човен вийшов у свій перший бойовий похід. 24.09 в 16.52 в 45 кабельтових північно-західніше від острова Готланд човен потрапив в протичовнову сітку і сильно вдарилася об ґрунт. Вийшло з ладу вертикальне кермо, були зірвані мінні відводи носових горизонтальних рулів. У 21.14 човні вдалося звільнитися від сітки. Після ремонту проведеного 13 водолазами керованість човна вдалось відновити. 29 вересня Д-2 закінчила форсування Фінської затоки та направилась до мису Ристна. 30 вересня був зроблений перехід до острова Борнхольм. 3-го жовтня в районі маяка Хегбю, човен помітив конвой у складі 2-х транспортів та 2 міноносців. По одному з транспортів з відстані 6 кабельтових були випущені 2 торпеди. Однак попри те що радянська історіографія стверджує про потоплення транспорту тоннажність не менше 12.000 тонн, ці данні ніяк не підтверджені. 7.10 поблизу Істада човен атакував транспорт. В результаті пострілу човен викинуло на поверхню, а транспорт зумів увернутися від торпеди. Наступного дня в 36 милях на північ від маяка Рюгенвальде, човен атакував шведський транспорт «Гуннар», який також увернувся від торпеди. 11 жовтня 1942 в 18 милях південно-східніше маяка Смюгехук атакувала німецький транспорт «Тимандра» однак торпеда пройшло мимо. 14.10 човен провів одразу 2 торпедні атаки першу о 10:39 там же де й трьома днями раніше, торпеда пройшла повз ціль. Друга атака в 16:33 в координатах 55°11' п.ш. / 13°39' с.д. однією торпедою був потоплений німецький транспорт «Jacobus Fritzen» (4090 брт), з вантажем вугілля, на судні були 1 загиблий та 3 поранені. 16 жовтня в результанті аварії затоплено артилерійський погреб. 18.10 човен потрапив у рибацьку сітку. 19 жовтня в координатах 55°11' п.ш. / 19°13' с.д. човен атакував 2 торпедами конвой, що складався з шведського залізничного порому «Konung Gustav V» (3150 брт), німецького залізничного порому «Deutschland» (2972 брт), 1 допоміжній крейсер 5 сторожових суден. Одна з торпед влучила в ціль і пошкодила німецький пором, на якому загинуло 24 і було поранено 29 солдат Норвезького добровільного підрозділу, що їхали додому у відпустку. Пором зумів дійти до Треллеборга де був пізніше відремонтований. Охорона конвою безрезультатно атакувала човен скинувши 16 глибинних бомб. 29 жовтня човен був знайдений та атакований сторожовим судном в 10 милях східніше о. Богшер. Атака була невдалою, жодна з 48 глибинних бомб не досягла цілі. 6 листопада човен благополучно повернувся в Кронштадт.
10 листопада місце стоянки човна було обстріляне німецькою артилерією, випущено бл. 600 снарядів, човен пошкоджень не отримав. З листопада по травень 1943 року перебувала на ремонті. Далі фактично жодних активних дій човен не чинив і простояв до жовтня 1944 року коли відправився у свій другий бойових похід.
1 жовтня човен вийшов з Кронштадта в Балтійське море, одразу по виходу його стала переслідувати череда з поломок різної важкості. Так наприклад 6-го числа зламалося вертикальне кермо в результаті поломки човен більше ніж пів години не міг зануритись під воду. 8.10.1944 в 33 милях від мису Хоборг був атакований транспорт (шведське риболовне судно) торпеди в ціль не влучили. 11 жовтня знову поломка в вертикальному рулі. 19-го залило шахту перископа. Подібні дрібні поломки переслідували човен щоденно. 26.10. 1944 човен атакував конвой що складався з транспорту, міноносця та сторожового корабля. Були випущені 2 торпеди які влучили в транспорт, по заявам радянського командування потоплений транспорт «Nina» (1371 брт), однак це не підтверджено. Але на човен скинули 5 глибинних бомб, від розривів яких сильно ушкодило вертикальне кермо. 30.10 човен прибув в Турку. Звідки перейшов до Хельсінкі. Де стала на ремонт до 29 числа.
12 грудня 1944 року човен вийшов з Хельсінкі в свій третій похід. 14. 12. 1944 човен прибув в сектор західніше Віндави. Весь час були поломки дизелів, вони сильно іскрили та давали пароутворення в вихлопах у воду. 16 грудня човен спробував атакувати конвой але був відігнаний сторожовими силами. 23 числа атакувала транспорт випустивши 2 торпеди, що не влучили в ціль. Вночі 26 грудня знову спробувала атакувати конвой, однак сильно охорона не підпустила човен. 29-го був атакований конвой, в результаті атаки зафіксоване влучання торпеди в транспорт, однак його потоплення ніде не відмічено. 1 січня безрезультатно атакована кораблями протичовнової оборони. 3 січня знову атакувала транспорт і знову торпеди пройшли повз. 16 січня під час шторму пошкоджені горизонтальні рулі. 18 січня в результаті шторму на глибині 62 метри човен отримав ушкодження в результаті удару по кам'яному ґрунту і після цього взяв курс на базу . 20 січня прибула в Ханко. Стала на ремонт.
20 квітня 1945 року човен пішов в свій четвертий похід. 22.04.1945 у острова Готланд атакований кораблями протичовнової оборони які безрезультатно скинули на нього 68 глибинних бомб. 27 квітня знову атакований протичовновим кораблем, що скинув 7 бомб, в результаті атаки в 6-му відсіку утворилось протікання. 1 травня так нікого й не атакувавши човен повернувся в Турку.
Після війни 25 лютого 1946 року примислена до Північного-балтійського флоту. А у 1947 до 8-го Військово-морського флоту. В 1952 році попри свій вік був одним з найкращих човнів у окремого навчального дивізіону. 20 червня 1956 року роззброєна та перетворена в навчально-тренувальну станцію (УТС-6). В 1969 році поступає пропозиція перетворити човен на музей, вдовольняють цю пропозицію аж 18 серпня 1986 року. Діє і до сьогодні.
Примітки
- А. С. Николаев. Тип «Декабрист» (Тип «Д») I Серии.. «Штурм Глубины». deepstorm.ru. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 24 серпня 2011. (рос.)
- Тип Д на redstar.ru (рос.)
- Центральное конструкторское бюро морской техники «Рубин» (рос.)
- www.deepstorm.ru (рос.)
- www.town.ural.ru (рос.)
Література
- А. В. Платонов Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7
- Conway's All the World's Fighting ships 1922—1946 ISBN 0-85177-146-7 (англ.)