Ебергард фон Маккензен

Еберхард фон Макензен (нім. Eberhard von Mackensen; нар. 24 вересня 1889, Бромберг пом. 19 травня 1969, Норторф) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1942).

Еберхард фон Макензен
Eberhard von Mackensen
Народження 24 вересня 1889(1889-09-24)
Бромберг, Провінція Позен, Німецька імперія
Смерть 19 травня 1969(1969-05-19) (79 років)
Норторф, Шлезвіг-Гольштейн
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
 Рейхсвер
 Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ кіннота
танкові війська
Роки служби 19081944
Звання  Генерал-полковник
Командування 3-й армійський корпус
3-й моторизований корпус
3-й танковий корпус
1-ша танкова армія
14-та армія
Війни / битви
Відносини другий син
генерал-фельдмаршала
Августа фон Макензена
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Пам'ятна медаль «За оборону Словаччини в березні 1939»
Орден Михайла Хороброго
 Ебергард фон Маккензен у Вікісховищі

Біографія

Син генерал-фельдмаршала Августа фон Маккензена, молодший брат дипломата Ганса Георга фон Маккензена. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. До 1939 року був начальником залізничного управління Генштабу сухопутних військ. З 1 травня 1939 року — начальник штабу 5-ї групи військ у Відні. З 1 вересня 1939 року — начальник штабу 14-ї, з 13 жовтня — 12-ї армії. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній. З 15 лютого 1941 року — командир 3-го армійського корпусу. Учасник Німецько-радянської війни. 20 січня 1942 року взяв Ростов-на-Дону. З 5 листопада 1943 року — командувач 14-ю армією в Італії, керував її діями у бою під Анціо. 4 червня 1944 року знятий з посади і більше не отримав призначень.

Після війни заарештований союзниками. 30 листопада 1945 року засуджений Англійським військовим трибуналом до страти. 4 липня 1947 року вирок замінили на довічне позбавлення волі, а потім знизили до 25 років. В жовтні 1952 року звільнений.

Нагороди

Див. також

Література

  • Dr. Gerd F. Heuer — Die Generalobersten des Heeres, Inhaber höchster Kommandostellen 1933-45, ISBN 3-8118-1408-7
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.

Посилання

Generaloberst Eberhard von Mackensen(англ.)

Примітки

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.