Еваїр

Розпочав свою футбольну кар'єру в клубі «Гуарані» у 1985 році. Він дебютував у Серії А 7 вересня 1986 року в матчі проти «Васко да Гами» (1:0).

У 1988 році він відправився в Італію в «Аталанту». За три сезони він зіграв 76 ігор у Серії А і забив 25 голів. Після повернення в Бразилію в 1991 році став гравцем «Палмейраса» з Сан-Паулу. З «Палмейрасом» він виграв чемпіонат Бразилії в 1993 і 1994 роках і чемпіонат штату Сан-Паулу в 1993 і 1994 роках. У 1995—1996 роках він виступав у Японії за клуб «Йокогама Флюгелс».

Повернувшись на батьківщину, він недовго пограв за «Атлетіко Мінейро», а потім став гравцем клубу «Васко да Гама», якому допоміг виграти чемпіонат Бразилії, після чого грав за «Португези Деспортос».

У 1999 році знову виступав у «Палмейрасі», з яким виграв Кубок Лібертадорес 1999 року. У 2000 році він переїхав до «Сан-Паулу». З цим клубом виграв ще один титул чемпіона штату Сан-Паулу 2000 року. У 2002 році виграв з «Гоясом» чемпіонат штату Гояс. Закінчив свою кар'єру в 2003 році в «Фігейренсе», за яке 9 липня 2003 року востаннє зіграв у Серії А. Усього в 1986—2003 роках він зіграв в 221 іграх вищого бразильського дивізіону і забив 92 голи.

У 1987 році виграв бразильську золоту медаль в Панамериканських іграх. На турнірі він забив три голи.

У складі національної збірної Бразилії Еваїр дебютував 26 лютого 1992 року у товариському матчі з національною збірною США (3:0). Останній матч зіграв 17 листопада 1993 року в товариській зустрічі проти Німеччини (1:2), де на 40 хвилині забив гол. Усього в формі головної команди країни зіграв 9 матчів і забив 2 голи.

Через чотири місяці після того, як закінчив свою кар'єру в гравця, Еваїр розпочав тренерську кар'єру, отримавши пропозицію від «Віла-Нови» (Гоянія)[3]. В подальшому працював з низкою нижчолігових бразильських команд.

• Чемпіон Бразилії: 1993, 1994, 1997
• Кубок Лібертадорес: 1999
• Турнір Ріо-Сан-Паулу: 1993
• Чемпіонат штату Сан-Паулу: 1993, 1994, 2000

• National Football Teams
• Еваїр у соціальній мережі «Твіттер»