Турнір Ріо-Сан-Паулу

Турнір Ріо-Сан-Паулу (порт. Torneio Rio-São Paulo) — бразильський футбольний турнір, в якому брали участь провідні команди з штатів Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро, де рівень футболу традиційно найвищий в країні.

Турнір Ріо-Сан-Паулу
Засновано 1933
Скасовано 2002
Конфедерація КОНКАКАФ
Кількість команд 16 (2002)
Поточний чемпіон Корінтіанс
Найбільше перемог Корінтіанс, Палмейрас, Сантус (по 5)
2002

Історія

Перший розіграш відбувся в 1933 році, а в період з 1950 по 1966 рік турнір носив регулярний характер. У Бразилії традиційно головними турнірами в футболі були чемпіонати штатів, чемпіонат країни з'явився лише в 1971. Тому турнір Ріо-Сан-Паулу був дуже цінний тим, що найкращі команди з двох провідних ліг Каріоки та Паулісти — все-таки могли з'ясувати стосунки в очному протистоянні.

1943 року пройшов турнір, що називався Torneio Quinela de Ouro зі складом учасників, традиційним для Турніру Ріо-Сан-Паулу. Його переможцем став «Корінтіанс», друге місце посів «Фламенго». Однак результати того турніру, не повинні розглядатися переможців Турніру Ріо-Сан-Паулу.

В 1960-ті роки став очевидний ріст рівня футболу в інших штатах (Ріу-Гранді-ду-Сул, Мінас Жерайс, Баїя і т. д.) і 1967 року було вирішено розширити Турнір Ріо-Сан-Паулу за рахунок клубів з інших штатів. Так з'явився Кубок Робертан (Роберто Гомеса Педрозі), що став прототипом чемпіонату Бразилії.

В 1993-2002 роках (регулярно з 1997) турнір був відроджений. С 2000 по 2002 чемпіон турніру Ріо-Сан-Паулу отримував путівку в Кубок чемпіонів Бразилії.

Після цього розіграші не проводяться.

Список чемпіонів

Титулів по клубам

5 титулів

4 титулів

3 титулів

2 титулу

1 титул

Титулів по штатам

  • <noinclude> Сан-Паулу — 18 титулів
  • Ріо-де-Жанейро — 10 титулів

Бомбардири

  • 1933 Валдемар де Бріто (Сан-Паулу) — 33
  • 1950 Балтазар (Корінтіанс) — 9
  • 1951 Адемір (Васко да Гама), Акілес (Палмейрас), Лімінья (Палмейрас) — по 9
  • 1952 Пінга (Португеза) — 11
  • 1953 — Васконселлос (Сантос) — 8
  • 1954 Діно да Коста (Ботафого), Сімуес (Америка) — по 8
  • 1955 — Едмур (Португеза) — 11
  • 1957 Валдо Машадо (Флуміненсе) — 13
  • 1958 Жіно Орландо (Сан-Паулу) — 12
  • 1959 Енріке Фраде (Фламенго) — 9
  • 1960 Кварентінья (Ботафого), Валдо Машадо (Флуміненсе) — по 11
  • 1961 Коутіньйо (Сантос), Пепе (Сантос) — по 9
  • 1962 Амарілдо (Ботафого) — 8
  • 1963 Пеле (Сантос) — 14
  • 1964 Коутіньйо (Сантос) — 11
  • 1965 — Флавіо Мінуано (Корінтіанс), Адемар Пантера (Палмейрас) — по 14
  • 1966 — Парада (Ботафого) — 8
  • 1993 Ренато Гаушу (Фламенго) — 6
  • 1997 Ромаріо (Фламенго) — 7
  • 1998 — Додо (Сан-Паулу) — 5
  • 1999 Бебето (Ботафого), Гільєрмі (Васко да Гама), Алессандро (Сантос) — по 5
  • 2000 Ромаріо (Васко да Гама) — 12
  • 2001 Франса (Сан-Паулу) — 6
  • 2002 Франса (Сан-Паулу) — 19

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.