Евіна ван Дісхук

Евіна ван Дісхук (Ewine Fleur van Dishoeck, нар. 13 червня 1955, Лейден) — нідерландська видатна вчена у галузі молекулярної астрономії та астрохімії[4], яка відіграла важливу роль у становленні астрохімії, займається хімією всесвіту[5][6][7]. Випускниця та з 1995 року професорка Лейденського університету, з 2008 року — член Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка, у 1992—2007 роках — завідувачка лабораторією астрофізики Лейденської обсерваторії[8]. Член Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів (2001)[9], іноземна член НАН США (2001)[10], член Леопольдіни (2013)[11]. Лауреатка премії Спінози (2000) та інших відзнак.

Евіна ван Дісхук
Народилася 13 червня 1955(1955-06-13)[1] (66 років)
Лейден, Південна Голландія, Нідерланди
Місце проживання Лейден
Країна  Нідерланди[1]
Діяльність астрономка, хімік, астрофізикиня, викладачка університету
Alma mater Лейденський університет[2]
Галузь астрохімія
Заклад Лейденський університет і Лейденський університет[1]
Посада голова
Ступінь доктор філософії
Науковий керівник Harm Jan Habingd[2] і Alexander Dalgarnod[2]
Аспіранти, докторанти Umut Yildizd[2]
Членство Національна академія наук США[3], Нідерландська королівська академія наук, Леопольдина, Американська академія мистецтв і наук і Папська академія наук
У шлюбі з Тім де Зеу
Нагороди

Akademiehoogleraren Prized (2012)

Gouden KNCV-Medailled (1994)

премія Спінозиd (2000)

премія Альберта Ейнштейна (2015)

призова лекція Петріd (2007)

Pastoor Schmeitsprijsd (1986)

Maria Goeppert-Mayer Awardd (1993)

Премія Кавлі з астрофізики (2018)

Медаль Джеймса Крейга Вотсона (2018)

медаль Карла Шварцшильдаd (2019)

Bourke Awardd

Особ. сторінка home.strw.leidenuniv.nl/~ewine/
 Евіна ван Дісхук у Вікісховищі

Життєпис

Евіна ван Дісхук закінчила Лейденський університет зі ступенями бакалавра хімії cum laude (1976) та бакалавра математики (1977), магістра хімії summa cum laude (1980). У 1984 році там же отримала ступінь доктора філософії за дослідження у шалузі астрономії і хімії під керівництвом H. J. Habing, згодом академіка, члена Лондонського королівського товариства Александра Далгарно.

У 1984—1987 роках молодша фелло Harvard Society of Fellows і в 1984—1988 роках запрошена член Інституту перспективних досліджень (Прінстон), а також у 1987—1988 роках запрошений професорка Прінстонського університету. У 1988—1990 роках асистентка-професорка космохімії Каліфорнійського технологічного інституту.

З 1990 року старша лекторка, з 1995 року професорка молекулярної астрофізики Лейденського університету[7]. Також, Евіна ван Дісхук є академічною директоркою Нідерландської дослідницької школи астрономії і очолює проект Water in star-forming regions with Гершель (WISH). З 2008 року іноземна наукова член Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка (Німеччина)[5]. У 2000 році іменна дослідна професорка в Каліфорнійському університеті в Берклі, в 1999 році видатна запрошена в Колорадському університеті, в 1998 році іменна лекторка в Колумбійському університеті, в 1997 році іменна запрошена професорка в університеті.

У 2018 році вона змінила Silvia Torres-Peimbert (до 2021 року) на посту президента Міжнародного астрономічного союзу[12] Іноземна член Американської академії мистецтв і наук (2008)[8], почесна член Американського астрономічного товариства[4].

Чоловік — Tim de Zeeuw.

Нагороди та відзнаки
  • Pastoor Schmeitsprijs (1986)
  • Maria Goeppert-Mayer Award Американського фізичного товариства (1993)
  • Золота медаль Нідерландського королівського хімічного товариства (Royal Netherlands Chemical Society) (1994)
  • Премія Спінози (2000)
  • Marc Aaronson Memorial Lectureship (2001)
  • Медаль і лекція Bourke Королівського хімічного товариства Великої Британії (2001)
  • Physica Prize Нідерландського фізичного товариства (2005)[8]
  • Petrie Prize Lecture Канадського астрономічного товариства (2007)
  • Prijs Akademiehoogleraren Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів (2012)[7], на отримані кошти Евіна ван Дісхук заснувала при академії премію з астрономії і мистецтва[13]
  • Gothenburg Lise Meitner Award, Gothenburg Physics Centre (2014)[14]
  • Премія Альберта Ейнштейна Всесвітньої культурної ради (2015)
  • Лекторка імені Lodewijk Woltjer Європейського астрономічного товариства (2015)[6]
  • Медаль Джеймса Крейга Вотсона Національної Академії наук США (2018)[4]
  • Премія Кавлі однойменного фонду (2018)

На її честь названа мала планета (10971) ван Дисхук[15].

Посилання

Примітки
  1. Leidse Hoogleraren
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. http://www.nasonline.org/member-directory/members/3012735.html
  4. Ewine van Dishoeck Receives James Craig Watson Medal | American Astronomical Society
  5. Ewine van Dishoeck — KNAW
  6. Two international awards for Ewine van Dishoeck | Max Planck Institute for extraterrestrial Physics
  7. Ewine van Dishoeck appointed Academy Professor — Leiden University
  8. Prof. Dr. Ewine van Dishoeck
  9. Dishoeck, Prof. dr. E.F. van (Ewine) — KNAW
  10. Ewine van Dishoeck
  11. Mitgliederverzeichnis
  12. Ewine F. van Dishoeck | IAU
  13. Academy Prize for Astronomy and Art — KNAW
  14. 2014 Ewine F. van Dishoeck | Chalmers
  15. Dictionary of Minor Planet Names: Addendum to Fifth Edition: 2006—2008 — Lutz D. Schmadel — Google Книги
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.