Німецька національна академія наук Леопольдина

Німецька національна академія наук Леопольдина (нім. Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina, англ. German National Academy of Sciences Leopoldina)[4][5], або скорочено Леопольдина — найпрестижніша і найдавніша наукова академія Німеччини і одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року як Academia Naturae Curiosorum, з 1687 року носить ім'я імператора Леопольда I Габсбурга.[6][7] Серед академіків Леопольдини понад 180 лауреатів Нобелівської премії.

Німецька національна академія наук Леопольдина
На честь Леопольд I Габсбург
Тип Академія наук
наукове товариство
національна академія наукd
Засновник Johann Lorenz Bauschd, Johann Michael Fehrd і Georg Balthasar Metzgerd
Засновано 1 січня 1652
Правовий статус зареєстроване об'єднанняd[1]
Країна  Німеччина
Штаб-квартира Галле
51°29′14″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д.
Членство Allianz der Wissenschaftsorganisationend, Informationsdienst Wissenschaft e.V.d[2] і National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[3]
Керівник Gerald H. Haugd
Вебсайт leopoldina.org
 Німецька національна академія наук Леопольдина у Вікісховищі
Будова академії Leopoldina

Загальний опис

1687 імператор Священної Римської імперії Леопольд І-й затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»).

З 1878 року Академія розташована в Галле.

Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180 лауреатів Нобелівської премії).

Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії та нагороди. Всі наукові заходи публікуються в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».

Нагороди
  • Cothenius Medal (вперше — у 1792 р.)
  • Carus Medal (1896)
  • Schleiden Medal (1955)
  • Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
  • Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
  • Leopoldina Prize for Junior Scientists
  • Georg Uschmann Prize for History of Science
  • Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
  • Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
  • Medal of Merit (у особливих випадках)

Склад Академії
Гете Йоганн Вольфганг.

Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).

Станом на 2021 рік серед членів академії було 183 лауреати Нобелівської премії (включаючи померлих)[8].

Найвідоміші академіки Леопольдини:

Українці у складі Леопольдини

Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)[9], Платон Костюк (1966)[10] і Віктор Глушков (1970)[11], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)[12] і Меркурій Гіляров (1973)[13].

Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)[14], а також українці Марина Родніна (2008)[15] і Станіслав Горб (2011)[16], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.

Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедр біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — його кафедри зоології.

Див. також

Примітки
  1. https://www.leopoldina.org/service/impressum/
  2. https://idw-online.de/de/institution743
  3. https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
  4. Leitbild der Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina
  5. Mission Statement of the German National Academy of Sciences Leopoldina
  6. Werner E. Gerabek: Enzyklopädie Medizingeschichte, S.23 online Google
  7. Jedlitschka, Karsten (20 червня 2008). The Archive of the German Academy of Sciences Leopoldina in Halle (Salle): more than 350 year of the history of science. Notes & Records of the Royal Society 62 (2): 237–244. doi:10.1098/rsnr.2007.0009 — через JSTOR. Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
  8. Leopoldina | Members with Nobel Prize
  9. Leopoldina — Ivan Schmalhausen
  10. Leopoldina — Platon G. Kostjuk
  11. Leopoldina — Viktor M. Gluškov
  12. Leopoldina — Theodosius Dobzhansky
  13. Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov
  14. Leopoldina — Yuri Y. Gleba
  15. Leopoldina — Marina V. Rodnina
  16. Leopoldina — Stanislav N. Gorb

Література
  • Parthier B. Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. — Halle : Druck-Zuck, 1994. (нім.)
  • Parthier B., D. von Engelhardt (Hrsg.). 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652—2002. — Halle : Druck-Zuck, 2002. (нім.)
  • Volker ter Meulen (Hrsg.). Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben[недоступне посилання з липня 2019]. — Halle : Druck-Zuck, 2006. (нім.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.