Егон фон Вальдштеттен
Барон Артур Йоганн Антон Марія Егон фон Вальдштеттен (нім. Arthur Johann Anton Maria Egon Freiherr von Waldstätten; 21 квітня 1875, Фюнфкіршен — 12 травня 1951, Відень) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, оберст австро-угорської армії, генерал-майор вермахту. Кавалер лицарського хреста Військового ордена Марії Терезії.
| Егон фон Вальдштеттен | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Arthur Johann Anton Maria Egon Freiherr von Waldstätten | ||||||||||||||||
 Оберст Вальдштеттен (1922). | ||||||||||||||||
| Народився |
21 квітня 1875 Печ, Угорщина | |||||||||||||||
| Помер |
12 травня 1951 (76 років) Відень, Окупація Австрії союзниками | |||||||||||||||
| Країна |
 Австрія | |||||||||||||||
| Діяльність | письменник, історик | |||||||||||||||
| Alma mater | Терезіанська академія | |||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||
| Титул | барон | |||||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-майор запасу | |||||||||||||||
| Партія | Вітчизняний фронт | |||||||||||||||
| Рід | Waldstättend | |||||||||||||||
| Батько | Georg von Waldstättend | |||||||||||||||
| Родичі | Nora Waldstättend | |||||||||||||||
| Брати, сестри | Альфред фон Вальдштеттен | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
 Герб | ||||||||||||||||
Біографія
Син фельдцойгмайстра барона Георга фон Вальдштеттена. Старший брат генерала піхоти барона Альфреда фон Вальдштеттена, кавалера ордена Pour le Mérite.
Після завершення Терезіанської академії в 1893 року вступив в 2-й драгунський полк. 1 серпня 1914 року призначений в драгунський полк №7. 1 березня 1915 року за власним проханням переведений в піхоту і був призначений у 82-й піхотний полк командиром батальйону. Учасник боїв на Східному фронті. 8 липня 1915 року отримав важкого поранення (ампутація ноги) і відкликаний з фронту.У 1916 році призначений у військовий архів на посаду начальника відділу. На той час він також був партнером по картах імператора Карла I. 1 травня 1918 року очолив Відділ пропаганди (FASt.) Верховного командування армії.
Після закінчення Першої світової війни став цивільним службовцем військових архівів. В 1924 році вийшов у відставку в званні судового радника. В 1926 році став членом правління Імперської асоціації виробників тютюну в Брукк-ан-дер-Ляйта, з 1928 року — в Бригіттенау. З 25 червня 1934 року — президент асоціації. У 1937 році Вальдштеттен став членом Державної ради Федеративної республіки Австрія. З 1938 року також займав посаду голови Об'єднаної асоціації жертв війни.
Сім'я
Вальдштеттен був одружений з Юлією Геленою Марією Ерікою (13 жовтня 1879 — 27 листопада 1960), дочкою промисловця барона Густава Пахера фон Тайнбурга і його дружини-суфражистки Барбари, уродженої баронеси фон Гагерн.
Австрійська акторка Нора Вальдштеттен (1981) — правнучка барона Егона фон Вальдштеттена.
Нагороди
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест
- Пам'ятний хрест 1912/13
- Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу
- 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (1915)
- Військовий Хрест Карла
- Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою і мечами (1917)
- Залізний хрест
- 2-го класу
- 1-го класу (1918)
- Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з однією смугою
- Золота медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина) для офіцерів (1921)
- Військовий орден Марії Терезії, лицарський хрест (16 грудня 1922)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Вшанування пам'яті
В 2015 році випуск Терезіанської академії обрав назву «Барон фон Вальдштеттен».
Бібліографія
- Weltkriegstafeln 1914–1919 (mehrbändig): Synchronistische Darstellung des Weltkrieges. Seidel & Sohn, Wien 1918.
- Montelloschlacht und Schlacht um Vittorio Veneto, 1918 MS. WKI/13, veröffentlicht 1923.
- 5. Weltpolitischer Atlas, 1938.
- Die Schlacht von Lawrow 20.–27. Oktober 1914. Kavallerie-Journal, April 1926, S. 166–682.
- Die letzte Reiterschlacht der Weltgeschichte, Jaroslawice 1914 (mit Maximilian Ritter von Hoen). Amalthea, Zürich 1929.
Література
- Gothaisches genealogisches Taschenbuch der freiherrlichen Häuser S–Z, FB, 1905, 1941.
- Johann Svoboda: Die Theresianische Militär-Akademie zu Wiener-Neustadt 1838–1893, Band 2. Kaiserliche und königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1897.
- August v. Doerr: Die Hayek von Waldstätten, Separatabdruck aus dem Jahrbuch der kais. kön. heraldischen Gesellschaft „Adler“. Buchdruckerei Carl Gerolds Sohn, Wien 1914.
- Carl Bardolff (Hg.): Der Militär-Maria-Theresien-Orden. Die Auszeichnungen im Weltkrieg 1914–1918, 2. Aufl., 1944.
- Gertrude Enderle-Burcel: Christlich – ständisch – autoritär. Mandatare im Ständestaat 1934–1938. Dokumentationsarchiv des österreichischen Widerstandes 1991, ISBN 3-901142-00-2, S. 257f.
- Peter Broucek: Ein General im Zwielicht. Die Erinnerungen des Edmund Glaises von Horstenau. Böhlau, Graz 1980.