Егрегор

Еґре́ґор (дав.-гр. ἐγρήγοροι — «дух-охоронець») — в окультних давніх і новітніх релігійних рухах а також теоріях — «душа», «стани», «ментальний конденсат», який породжують думки й емоції людей; відтак еґреґор набуває самостійного буття. Офіційна наука не визнає теорію еґреґора.

Окультисти вважають, що еґреґори мають реліквії, пам'ятні речі та інші предмети, які, на переконання самих людей, допомагають їм в різний спосіб або, навпаки, несуть нещастя, прокляття. За їхніми переконаннями сила і довговічність еґреґора залежить від узгодженості і чисельності групи.

Французький письменник Серж Ютен дає «еґреґору» таке визначення —«структурна психологія народу».

Етимологія

Слово «еґреґор» з грецької перекладається як дух-охоронець. Вважається, що слово «еґреґор» було запозичена з грецького тексту Септуагінти, де воно згадується в «Плачі Єремії», 4:14.

Крім того, слово вживається в грецьких текстах Книги Еноха та Книги Ювілеїв.

Історія використання

Поняття еґреґора є одним з понять теософії. У своїх працях його охоче використовували Папюс та інші дослідники. В окультизмі еґреґор — істота, наділена квазірозумом.

За рахунок існування, за окультною термінологією, одночасно в астральному та ментальному плані, воно здатне на найпростіші логічні операції з емоціями і почуттями людей.[1].

З погляду біоенергоінформатики «еґреґор» — енерго-інформаційно-тимчасова структура, яка виникає за співспрямованих дій групи людей, які об'єднані спільним прагненням.

Постулюється наявність різних еґреґорів: релігійних, родоплемінних, кланових, магічних орденів, деяких філософських учень, творчих шкіл, колективів, які тривало та цілеспрямовано співпрацюють, соціальних течій тощо.

У рамках такого об'єднання людей передбачається взаємний розвиток еґреґора й індивідуумів через обмін інформацією, енергіями, що сприяє розвитку гіпотетичного «колективного розуму».

Загалом же еґреґор можна охарактеризувати, як якесь породження думок групи людей, чинне незалежно від кожного з членів групи, а можливо, і від всієї групи в цілому.

На поч. ХХ ст. французький окультист-самоук Франсуа Менон у роботі «Загальний нарис з теорії еґреґорів» виділяв шість т.зв. «Глобальних еґреґорів», або сил, породжених думками людей про їсні категорії буття й здатних управляти людськими життями в глобальному аспекті. Серед цих сил він виділяв «Добро» та «Зло», «Життя» й «Смерть», «Порядок» і «Хаос». Ця теорія, проте, не отримала широкого розголосу (книга Менона вийшла дуже невеликим накладом), ставши надбанням кількох невеликих таємних товариств.[2]

Зверніть увагу

Іноді можна зустріти вимову слова з наголосом на третьому складі (еґреґо́р), однак правильною вимовою є наголос на другому складі!

Примітки
  1. Rosicrucian Archive — Egregor. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 6 грудня 2011.
  2. The Egregore of a School | Servants of the Light (амер.).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.