Егірин

Егірин, акміт, (рос. эгирин, акмит; англ. aegirite, aegirine, acmite; {{lang-de|Ägirin n) — силікат натрію і заліза ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів. Важливий породотвірний мінерал лужних комплексів.

Егірин
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA1998 s.p.
Хімічна формула NaFe³⁺Si₂O₆[3]
Nickel-Strunz 10 9.DA.25
Dana 8 65.1.3c.2
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[4]
Просторова група просторова група C₂/cd[4]
Інші характеристики
Названо на честь Егір[5]
Типова місцевість Låven islandd[6],
Øvre Eikerd[6]
 Егірин у Вікісховищі
Егірин
Егірин (чорний)

Етимологія та історія

Назва — від давньосканд. Ægir — Егір, скандинавський бог морів.

Загальний опис

Хімічна формула: NaFe3+[Si2O6]. Домішки: Са, Mn, Fe2+, AI. Пов'язаний переходами з авгітом, діопсидом-геденбергітом (проміжні члени рядів егірин-авгіт, егірин-діопсид).

Утворює огранічні тверді розчини з жадеїтом. Іноді присутні домішки Ti, Nb, Zr, V, Be, також Sc (до 100—150 г/т), Cu, Ni, Co. Склад у % (Є.Лазаренко): Na2О — 13,4; Fe2О3 — 34,6; SiO2 — 52. Форми виділень: коротко- і довгопризматичні тонкоголчасті кристали, радіально-променисті агрегати («сонця»), рідше паралельно-жердинисті або сплутано-волокнисті (повстеподібні). Забарвлення від чорного і зеленувато-чорного до яскраво-зеленого. Іноді майже безбарвні.

Блиск скляний. Твердість 6-6,5. Густина 3,5-3,6.

Спайність довершена за призмою. Е. — характерний породоутворюючий мінерал лужних порід; особливо часто приурочений до полевошпатових і кварц-полевошпатових жил, пегматитів, альбітитів.

Зустрічається в зонах лужних полевошпатових метасоматитів з рідкіснометальним зруденінням, а також в ураноносних альбітитах, в товщах залізистих кварцитів.

Поширений в лужних породах України, РФ (Хібіни, Урал, Тува, Прибайкалля), країн Середньої Азії, Скандинавії, в Канаді, Португалії тощо. Потенційне джерело отримання скандію. Використовується в будівничій промисловості як декоративний камінь. Назва походить від імені морського велетня Еґіра в скандинавській міфології.

Різновиди

Розрізняють:

  • егірин-авгіт,
  • егірин-геденберґіт (мінерал, проміжний за складом між егірином і геденберґітом);
  • егірин-діопсид (егірин-авгіт);
  • егірин-жадеїт (мінерал, проміжний за складом між егірином і жадеїтом);
  • егірин хромистий (відміна егірину, яка містить до 2 % Cr2O3);
  • акміт — бура відміна егірину.

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. (not translated to fr), (not translated to fr) The crystal chemistry of aegirine from Mont Saint-Hilaire, Quebec // The Canadian Mineralogist — 1998. — Vol. 36. — P. 779–791. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  3. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  4. mineralienatlas.de
  5. http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/aegirine.pdf
  6. Берцеліус Є. Я. untitled note on aegirine // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Geognosie, Geologie und Petrefaktenkunde — Stuttgart [Germany]: 1835. — Т. 1835. — С. 184–185.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Егірин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Егірин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.