Егірин
Егірин, акміт, (рос. эгирин, акмит; англ. aegirite, aegirine, acmite; {{lang-de|Ägirin n) — силікат натрію і заліза ланцюжкової будови з групи моноклінних піроксенів. Важливий породотвірний мінерал лужних комплексів.
Егірин | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[1][2] |
IMA-номер | IMA1998 s.p. |
Хімічна формула | NaFe³⁺Si₂O₆[3] |
Nickel-Strunz 10 | 9.DA.25 |
Dana 8 | 65.1.3c.2 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Моноклінна сингонія[4] |
Просторова група | просторова група C₂/cd[4] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Егір[5] |
Типова місцевість |
Låven islandd[6], Øvre Eikerd[6] |
Егірин у Вікісховищі |
Етимологія та історія
Назва — від давньосканд. Ægir — Егір, скандинавський бог морів.
Загальний опис
Хімічна формула: NaFe3+[Si2O6]. Домішки: Са, Mn, Fe2+, AI. Пов'язаний переходами з авгітом, діопсидом-геденбергітом (проміжні члени рядів егірин-авгіт, егірин-діопсид).
Утворює огранічні тверді розчини з жадеїтом. Іноді присутні домішки Ti, Nb, Zr, V, Be, також Sc (до 100—150 г/т), Cu, Ni, Co. Склад у % (Є.Лазаренко): Na2О — 13,4; Fe2О3 — 34,6; SiO2 — 52. Форми виділень: коротко- і довгопризматичні тонкоголчасті кристали, радіально-променисті агрегати («сонця»), рідше паралельно-жердинисті або сплутано-волокнисті (повстеподібні). Забарвлення від чорного і зеленувато-чорного до яскраво-зеленого. Іноді майже безбарвні.
Блиск скляний. Твердість 6-6,5. Густина 3,5-3,6.
Спайність довершена за призмою. Е. — характерний породоутворюючий мінерал лужних порід; особливо часто приурочений до полевошпатових і кварц-полевошпатових жил, пегматитів, альбітитів.
Зустрічається в зонах лужних полевошпатових метасоматитів з рідкіснометальним зруденінням, а також в ураноносних альбітитах, в товщах залізистих кварцитів.
Поширений в лужних породах України, РФ (Хібіни, Урал, Тува, Прибайкалля), країн Середньої Азії, Скандинавії, в Канаді, Португалії тощо. Потенційне джерело отримання скандію. Використовується в будівничій промисловості як декоративний камінь. Назва походить від імені морського велетня Еґіра в скандинавській міфології.
Різновиди
Розрізняють:
- егірин-авгіт,
- егірин-геденберґіт (мінерал, проміжний за складом між егірином і геденберґітом);
- егірин-діопсид (егірин-авгіт);
- егірин-жадеїт (мінерал, проміжний за складом між егірином і жадеїтом);
- егірин хромистий (відміна егірину, яка містить до 2 % Cr2O3);
- акміт — бура відміна егірину.
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- (not translated to fr), (not translated to fr) The crystal chemistry of aegirine from Mont Saint-Hilaire, Quebec // The Canadian Mineralogist — 1998. — Vol. 36. — P. 779–791. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- mineralienatlas.de
- http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/aegirine.pdf
- Берцеліус Є. Я. untitled note on aegirine // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Geognosie, Geologie und Petrefaktenkunde — Stuttgart [Germany]: 1835. — Т. 1835. — С. 184–185.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Егірин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Егірин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.