Едвард Коук

Сер Едвард Коук (англ. Edward Coke, також Кок) — англійський юрист, судовий діяч та політик, автор класичних юридичних праць[7] з англійського (загального) права. Був одним з найвідоміших та найавторитетніших юристів часів Єлизавети І та Якова І.

Едвард Коук
англ. Edward Coke
Народився 1 лютого 1552[1] або 1549
Milehamd, Brecklandd, Норфолк, Англія
Помер 3 (13) вересня 1634[1] або 3 вересня 1633(1633-09-03)[2]
Godwickd, Велика Британія
Країна  Королівство Англія
Діяльність політик, суддя, баррістер
Alma mater Кембриджський університет, Триніті-коледж (Кембридж) і Norwich Schoold
Знання мов англійська[3]
Членство Useless Parliamentd, 4th Parliament of King James Id і Inner Templed
Посада Лорд головний суддя Англії та Уельсуd, член Палати громад у Парламенті Англіїd, Chief Justice of the Common Pleasd, Attorney General for England and Walesd, Solicitor General for England and Walesd, Member of the 1589 Parliamentd[4][4], член Парламенту 1593d[4][4], член Парламенту 1621-1622d[4][4], Member of the 1624-25 Parliamentd[4][4], Member of the 1625 Parliamentd[4][4], Member of the 1628-29 Parliamentd[4][4], Member of the 1626 Parliamentd[4] і член Палати лордів
Батько Robert Coked[2][5]
Мати Winifred Knightleyd[2][5]
У шлюбі з Elizabeth Hattond[5] і Bridget Pastond[5]
Діти Henry Coked[5], Arthur Coked[2], Clement Coked[2], Anne Coked[2], Bridget Coked[2][6], John Coked[2], Sir Robert Coked[2] і Frances Coked[2][5]
Нагороди

Національна книжкова премія за нехудожній твірd (1958)

Коук зробив успішну юридичну кар’єру послідовно займаючи посади адвоката, судового чиновника (Recorder'a в Норвічі, Ковентрі та Лондоні), спікера палати громад, генерального соліситора (королівського адвоката), генерального атторнея, головного судді Суду загальних прохань, головного судді Суду королівської лави (тобто Лорда головного судді Англії, 1613 — 1616 рр.) та члена парламенту. На думку лорда Деннінга, Коук був реформатором, котрий був безжалісним та несправедливим як генеральний атторней (прокурор), але мудрим і справедливим як голова суду[7].

Ґрунтуючись на тривалому досвіді роботи у суді, Коук підготував декілька практичних праць, що здобули славу авторитетних книг, стали додатковими доктринальними джерелами англійського права і лягли в основу англійського конституціоналізму[8]. Це його праці Інститути (The Institutes, або ж The Institutes of the Laws of England — «Інститути законів Англії») у 4-х томах (1628 — 1641) та Звіти (Reports) у 13-ти томах (перші одинадцять томів видані впродовж 1600 — 1615, два останні томи видані після смерті автора[9]). Відомий історик англійського права лорд Холдсворт порівнював значення Коука для розвитку приватного та публічного права Англії зі значенням Бекона для філософії та Шекспіра для англійської літератури[10].

Примітки

Література

Посилання

Додаткові посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.