Едвард Стаффорд

Е́двард Ста́ффорд (англ. Edward Stafford; 3 лютого 1478 — 17 травня 1521) — англійський дворянин, 3-й герцог Бекінгем. Старший син Кетрін Вудвіл і 2-го герцога Бекінгема Генрі Стаффорда, оголошеного поза законом за часів короля Річарда III, позбавленого титулів і майна. У 1485 році Генріх VII повернув титул і спадкове майно Едварду Стаффорду.

Едвард Стаффорд Edward Stafford
Едвард Стаффорд невідомий художник, 1520
Герцог Бекінгемський
1485 — 1521
Попередник:	Генрі Стаффорд
Наступник:	титул конфіскований у 1521
Народження:	3 лютого 1478(1478-02-03) Брекон, Brecond, Повіс, Уельс, Королівство Англія
Смерть:	17 травня 1521(1521-05-17) (43 роки) Тавер-Гіллd, Тауер, Велика Британія
Країна:	Велика Британія і Уельс
Рід:	Тюдори
Батько:	Генрі Стаффорд, 2-й герцог Бекінгем
Мати:	Кетрін Вудвіл
Шлюб:	Eleanor Percy, Duchess of Buckinghamd[1]
Діти:	Катерина Стаффорд Генріх, Лорд Стаффорд Марія Стаффорд Катерина Стаффорд
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

1489 року одружився з Елеанорою Персі, донькою Генрі Персі, 4-го графа Нортумберленд. Їхні діти:

• Мері (близько 1495) — вийшла заміж за Джорджа Невіла, 5-го барона Bergavenny
• Елізабет (1497 — 30 листопада 1558) — вийшла заміж за Томаса Говарда, 3-го герцога Норфолк
• Кетрін (близько 1499 — 14 травня 1555) — вийшла заміж за Ральфа Невіла, 4-го графа Уестморленд
• Генрі Стаффорд (18 вересня 1501 — 30 квітня [1563]) — 1-й барон Стаффорд, одружився з Урсулою Pole, донькою Маргарет Pole, 8-ї графині Солсбері.

З 1509 року Едвард Стаффорд — лорд-констебль Англії і перший радник. У травні 1521 року королівський суд звинуватив його у державній зраді і засудив до страти.