Тюдори

Тюдо́ри (традиційний український наголос; англійський наголос — на перший склад, англ. Túdors) — королівська династія, що правила в Англії в 1485–1603 роках. Змінила династію Йорків. Засновник — Генріх VII (король в 1485–1509) по лінії батька походив з уельських феодалів, по матері був родичем Ланкастерів.

Тюдори
Герб
Дата створення / заснування 22 серпня 1485
Засновник Генріх VII
Держава  Королівство Англія і  Королівство Ірландія
Замінений на Стюарти
На заміну Плантагенети
Час/дата припинення існування 24 березня 1603
 Тюдори у Вікісховищі
Історія Англії
Карта Англії з атласу Ніколаса Вісшера, 1685 рік
Хронологія
Категорія • Портал • Інші країни
Біло-червона троянда — емблема Тюдорів

Інші представники Тюдорів на англійському троні: Генріх VIII (1509–1547), Едвард VI (1547–1553), Марія I (1553–1558), Єлизавета I (1558–1603).

Всі Тюдори, за винятком Марії I, проводили політику, що відповідала інтересам англійського дворянства і буржуазії XVI століття (Реформація, протекціонізм, сприяння мореплавству, боротьба з Іспанією та інше). Влада Тюдорів мала абсолютистський характер, парламент повністю підкорявся короні. Проте вже в останні роки правління Єлизавети почалася боротьба парламенту за більші права, з розвитком капіталістичних стосунків він ставав рупором буржуазної опозиції проти королівського абсолютизму. Ця боротьба досягла особливої гостроти за часів правління наступної династії — Стюартів.

Історія династії

Походження

Династія бере початок від дворянського роду з Уельсу, який претендував на походження від давніх уельських королів. Початок його піднесенню поклав уельський землевласник і солдат Оуен Тюдор (бл. 1400-†1461), який в 1422 році одружився з Катериною Валуа (*1401-†1437), донькою французького короля Карла VI (правив у 1380—1422) і вдовою англійського короля Генріха V Ланкастера (правив у 1413—1422). Їхній син Едмунд Тюдор (*близ. 1430 — †1456) в 1455 році одружився з Маргаритою Бофор (*1443-†1509), представницею молодшого коліна династії Плантагенетів-Ланкастерів. Від Бофорів до Тюдорів перейшло графство Річмонд.

Син Едмунда і Маргарити, граф Генріх Річмонд (*1457 — †1509), після повалення Ланкастерів Плантагенетами-Йорками і вбивства Генріха VI заявив (у 1484) про свої права на англійську корону як старший з династії Ланкастерів, що залишилися живими. Хоча гілка Бофорів була виключена з порядку престолонаслідування королем Генріхом IV (правив у 1399—1413).

Панування

У 1485 Тюдори зайняли англійський трон, поклавши край трьохвіковому правлінню династії Плантагенетів: 22 серпня 1485 року Генріх Річмонд розбив короля Річарда III Йорка (правив у 1483—1485) у битві при Босворті (сам Річард III загинув) і того ж дня оголосив себе королем Англії під ім'ям Генріха VII. Офіційна коронація відбулася 30 жовтня 1485 року у Вестмінстерському абатстві. У листопаді 1485 парламент прийняв статут, що закріпив англійський престол за Генріхом VII і його прямими нащадками, але не за родом Тюдорів у цілому.

У січні 1486 року Генріх VII одружився з Єлизаветою Плантагенет (*1466 — †1503), старшою донькою англійського короля Едварда IV Йорка (правив у 1461—1470, 1471—1483), з'єднавши тим самим династії Ланкастерів та Йорків і поклавши край війні Червоної і Білої троянд. Геральдичним символом нової династії стала червоно-біла троянда Тюдорів.

Тюдори займали престол Королівства Англія сто вісімнадцять років. Після смерті Генріха VII англійську корону успадковували його син Генріх VIII (правив у 1509—1547), син Генріха VIII Едвард VI (1547–1553) і доньки Марія I Кривава (1553–1558) і Єлизавета I (1558–1603). Їх правління ознаменувалося Англійською Реформацією і розквітом англійського абсолютизму. Зі смертю бездітної Єлизавети I 24 березня 1603 династія Тюдорів припинилася — престол перейшов до шотландського короля Якова VI Стюарта (Яків I Англійський).

Значення

Століття правління династії Тюдорів (1485—1603) часто називають найкращим періодом англійської історії. Генріх VII заклав основи багатої держави і могутньої монархії. Його син, Генріх VIII, утримував дорогий і відомий своїми розкошами двір, а також відокремив англіканську церкву від Риму. Його донька Єлизавета розгромила сильну на ті часи іспанську флотилію.

Проте були і негативні сторони. Генріх VIII витратив багатство, накопичене його батьком. А Єлизавета ослабила уряд, продаючи державні посади, щоб не просити гроші в парламенту.

Монархи Англії та Ірландії
І'мя Портрет Оригінальне ім'я Роки правління
Генріх VII англ. Henry VII 1485-1509
Генріх VIII (***) англ. Henry VIII 1509-1547
Едуард VI англ. Edward VI 1547-1553
Леді Джейн Грей англ. Lady Jane Grey, The Nine Days' Queen 1553
Марія I Тюдор англ. Mary I 1553-1558
Єлизавета I англ. Elizabeth I 1558-1603
(***) Починаючи з 1199 року Володіння Ірландія знаходилося у підпорядкуванні англійської корони. В 1541 році було створено королівство Ірландія. Король Генріх VIII став першим англійським королем, якого ірландський парламент наділив титулом Король Ірландії.

Джерела та література
  • Дмитриева О. В. Елизавета I. Семь портретов королевы. — М. : Янус-К, 1998. — 248 с. — ISBN 5-86218-336-1.
  • Лоудз Д. Генрих VIII и его королевы. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1997. — 320 с. — 10 000 прим. — ISBN 5-85880-544-2.
  • Тюдоры //Большая советская энциклопедия.
  • Тюдоры //Онлайн энциклопедия Кругосвет.
  • Фрэнсис Бэкон. История правления короля Генриха VII. — М.: Наука, 1990.
  • Хейг К. Елизавета I Английская. — Ростов-на-Дону, 1997. — 320 с. — 5 000 прим. — ISBN 5-222-00098-2.

Додаткова література
  • Bindoff S. Т. Tudor England. — L., 1951.
  • EIton G. R. England under the Tudors. — N. Y., 1956.
  • Griffiths R. A. The making of the Tudor dynasty. — Gloucester, 1985.
  • Mackie J. D. The earlier Tudors, 1485—1558. — Oxford; New York, 1994.
  • Plowden A. The House of Tudor. — Stroud, 1998.
  • The Tudor monarchy. — London; New York, 1997.
  • WiIliamson J. A. The Tudor Age. — L., 1953.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.