Едгар (король Шотландії)

Походив з династії Данкельдів. Син Малкольма III, короля Шотландії та Св. Маргарити, онуки Великого князя Київського Ярослава Мудрого.

Після загибелі у 1093 році батька та захоплення влади дядьком Дональдом III Едгар разом з братами Едмундом, Олександром та Давидом втік до Англії. Тут приєднав до зведеного брата Дункана, який у 1094 році кинув виклик Дональду III.

Брав участь у боротьбі за трон упродовж 1094 року, а після загибелі Дункана продовжив боротьбу до 1095 року, коли втік до Англії. 1096 року Едгар з новою силою вторгся до Шотландії, де 1097 року розбив Дональда III та Едмунда I й став королем. Остаточно здолав своїх супротивників 1099 року.

За час свого володарювання Едгар намагався порозумітися із всіма сусідами, припинити чвари всередині країни. Так ще у 1097 році він визнав номінальну залежність від Англії, а норманським феодалам виділив землі на півдні держави. 1098 року укладається угода з Магнусом III, королем Норвегії, за яким король Едгар визнав Оркнейські, Гебридські острови та острів Мен володіннями норвезького володаря.

Як союзника у внутрішній політиці Едгар I обрав католицьку церкву, якій надав земельні маєтки та пільги. Втім, король не встиг завершити усі свої задуми, раптово померши 8 січня 1107 року.

Едгар веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.

• G.W.S. Barrow Kingship and Unity Scotland 1000~1306 Edinburgh University Press (1981) (ISBN 0-7486-0104-X) p. 31-32.

Попередник Едмунд

Король Шотландії 1097 —1107

Наступник Олександр I