Едмонтонська єпархія УГКЦ

Едмонтонська єпархія (англ. Ukrainian Catholic Eparchy of Edmonton) — єпархія Української греко-католицької церкви, заснована 3 листопада 1957, яка входить до складу Вінніпезької митрополії. З 25 січня 2007 єпарх Давид Мотюк. Юрисдикція єпархії поширюється на всю провінцію Альберта.

Едмонтонська єпархія

Собор св. Йосафата в Едмонтоні

Основна інформація
Країна Канада
МитрополіяВінніпезька митрополія
Епархіяльне управлінняЕдмонтон
Заснована3 листопада 1957
Катедральний храмСобор св. Йосафата
Сан правлячого архієреяєпископ
Сайтwww.edmontoneparchy.com
Єпископ
Правлячий архієрейДавид (Мотюк)
з25 січня 2007

Перший Собор

Перший Собор Едмонтонської єпархії відбувся з 30 по 31 березня 2001 в Культурному центрі парохії св. Василія в Едмонтоні: його скликав і очолив єпископ едмонтонський Лаврентій Гуцуляк. Тип собору — єпархіальний. Напередодні Собору єпископ та клір обмірковували зібрання духовенства та представників парафій із ціллю обговорення спільних питань у зв'язку з розвитком керівництва Едмонтонською єпархією в майбутньому. Постановлено, що Єпархіальний Собор Едмонтонської відбудеться в кінці березня у великопосному часі.

У Соборі брали участь 24 членів духовенства та 190 делегатів з парафій для продискутування спільних справ і турбот. Учасники поділилися своїми парафіяльним, родинним та особистим досвідом. Присутні на соборі були владика Михаїл Гринчишин, Марія Войціховська — секретар єпископа Лаврентія, та інші.

Рішення Собору

На Соборі винесено такі рішення:

  • ефективна катехизація дітей у навчанні основ віри;
  • формування бачення молодого покоління Церкви, готової на відповідь викликам сучасного світу в моральних та родинних площинах: у медичній етиці, у проблемах шлюбів та розлучень, особистих стосунків, зловживання наркотиками;
  • велике бажання поглибити знання про рідну Церкву: її історію, літургію, богослов'я, духовність, традиції, закони та правопорядок;
  • бажання краще пізнати віру й традиції, рівнозначних кращому пізнанню самих себе.

Учасники Собору виявили бажання стати активнішими у повсякденному житті, як на парафіяльному, так і на єпархіальному рівнях. Висловлено велику турботу про священиків, дияконів та сестер, які обслуговують вірних, включно з їх успішністю в царині покликань. Церковний спів також уважався важливою справою: особливо необхідність вишколу дяків та покращення хорового й загальнопарафіяльного співу.

Основні проблеми

Соборі зосередився на чотирьох основних проблемах: розлучення і руйнування сім'ї, аборт, алкоголізм та хабарництво. Згадані негативні явища притаманні не лише Україні: папські документи надають важливі духовні настанови щодо цих питань в останньому апостольському листі «На початку нового тисячоліття». Запропоновано теми для обговорення делегатами Едмонтонського Собору: святість, молитва, недільна Євхаристія, Тайна Покаяння, першість Благодаті, служіння й проповідування Божого Слова.

Прямий наслідок Собору — перший крок у єднанні: пожвавлено діалог з іншими на духовні теми, а також стосовно парафіяльних тем поза духовністю; дав краще розуміння віри та візантійського обряду.

Список єпархів[1]

Примітки

  1. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 350–351.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.