Едуар Лало

Едуар Лало (фр. Édouard-Victoire-Antoine Laló; 27 січня 1823 22 квітня 1892) — французький композитор.

Едуар Лало
фр. Édouard Lalo
Основна інформація
Дата народження 27 січня 1823(1823-01-27)[1][2][…]
Місце народження Лілль[3][4]
Дата смерті 22 квітня 1892(1892-04-22)[1][2][…] (69 років) або 23 квітня 1892(1892-04-23)[5] (69 років)
Місце смерті XVII округ Парижа, Париж, Франція[3][6]
Поховання
Громадянство Франція
Професії classical composer
Освіта Conservatoire à rayonnement régional de Lilled
Вчителі Pierre Baillotd, Франсуа Антуан Абенек і Julius Schulhoffd
Жанри класична музика
Нагороди
Автограф
 Файли у Вікісховищі
Едуар Лало, близько 1865 р.

Біографія

Народився у місті Лілль. Освіту отримав в Паризькій консерваторії як композитор і скрипаль. Грав на скрипці та альті в паризьких оркестрах і в складі струнного квартету під керівництвом Жуля Арменго1855

У ранній творчості Лало переважали камерні твори: два фортепіанних тріо, скрипкова соната (1856), цикл романсів на вірші Віктора Гюго, струнний квартет. Одруження в 1865 р., після смерті першої дружини, на одній зі своїх учениць, молодій співачці Жюлі Берньє-малина, звернула помисли Лало до опери, проте його перша робота в цьому жанрі, опера «Фієскі» (фр. Fiesque; 1866, по п'єсою Фрідріха Шиллера «Змова Фієскі в Генуї») була відкинута театрами і вперше виконана цілком лише в 2006 році. Більшою популярністю користувались його скрипкові концерти, зокрема найвідомішим його твором вважається «Іспанська симфонія» для скрипки з оркестром, виконана вперше Пабло Сарасате.

Основні твори

Опери:

  • Fiesque
  • Le roi d'Ys

Балет:

  • Namouna

Для інструментів соло з оркестром:

  • «Іспанська симфонія» для скрипки з оркестром (1874)
  • Норвезька рапсодія для скрипки з оркестром (Rhapsodie norvégienne, 1878)
  • Руський концерт для скрипки з оркестром (Concerto russe, 1879)
  • Романс-серенада для скрипки оркестром (Romance-sérénade)
  • Концерт для віолончелі з оркестром (1877)
  • Концерт для фортепіано з оркестром фа мінор

Камерні твори

  • Фортепіанний квінтет
  • Струнний квартет (op.19, 2-а редакція — op.45)
  • 3 фортепіанні тріо.
  • ряд творів для скрипки і фортепіано, для віолончелі, для

Примітки

Література і посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.