Ейреніс вірменський

Загальна довжина досягає 49 см. Кінчик морди тупо закруглений. Виличний щиток середнього розміру і лежить на другому, іноді торкаючись третього верхньогубного. Є 1, розділений, передочний і 2 заочноямкових щитка. Верхньогубних — 7, з них третій і четвертий стикаються з оком. Навколо середини тулуба є 17 лусок. Анальний щиток розділений. Черевних щитків — 157-175, у самок більше, ніж у самців.

Забарвлення верхньої сторони тулуба оливково-сіре, світло-буре, рожево-руде, мідно-червоне або рідше - темно-коричневе, майже чорне. Кожна лусочка, особливо на хвості і з боків тулуба з світлішою серединою. У передній половині тулуба є 8-10 поздовжніх рядків дрібних темно-сірих або чорних плям й цяточок, які у задній його частині зливаються в прямі поздовжні лінії, що тягнуться на хвості і проходять по краям між сусідніми рядками лусок. У молодих ейренісів більші з цих плями облямовані на шиї світлими облямівками. Зустрічаються особини, малюнок яких ледь виражений або навіть зовсім відсутній. На верхній поверхні голови молодих особин симетрично розташовані чіткі, витягнуті уздовж, чорно-бурі плями. Потилична смуга (нашийник) відсутня, черево - сірувато-біле, рожеве або світло-помаранчеве.

Полюбляє пологі, сильно кам'янисті схили, ділянки напівпустелі з рідкісною трав'янистою й чагарниковою рослинністю. У передгір'ях зустрічається серед колючих астрагалів на сухих схилах скелетних гір, рідше - в захаращених піском, галькою і дрібними каменями сухих гирлах. Зустрічається на висоті до 1800 м над рівнем моря. Відхід на зимівлю відбувається у другій половині жовтня. Після зимівлі з'являється наприкінці березня - на початку квітня. У разі небезпеки зісковзує під камінь, де і згортається, не заповзає куди-но далі. У сухі і спекотні літні місяці з червня по вересень на поверхні ґрунту майже не зустрічається, зрідка потрапляючи під камінням після рясних дощів. При небезпеці веде себе дуже агресивно, не залишаючи спроб кусатися навіть після тривалого перебування в руках людини.

Харчується прямокрилими, жуками, гусінню, совками, багатоніжками, павуками, скорпіонами, фалангами, молюсками.

Це яйцекладна змія. Самиця наприкінці липня відкладає 3-8 яєць. Молоді ейреніси довжиною до 11,5 см з'являються у вересні.

Мешкає на півдні Вірменії, південно-західному і південно-східному Азербайджані, східній Туреччині, західному Ірані, східному Іраку.

• Eirenis punctatolineatus punctalineatus
• Eirenis punctatolineatus kumerloevei

• Schätti B. & Monsch, P. 2004. Systematics and phylogenetic relationships of Whip snakes (Hierophis Fitzinger) and Zamenis andreana Werner 1917 (Reptilia: Squamata: Colubrinae). Rev. Suisse Zool. 111 (2): 239-256
• Szczerbak, N.N. 2003. Guide to the Reptiles of the Eastern Palearctic. Krieger, Malabar, FL, 260 pp.
• Словник-довідник із зоології. – К., 2002.