Елафонісі

Елафонісі (грец. Ελαφονήσι [elafoˈnisi] "оленячий острів") - острів, розташований близько до південно-західного кутка середземноморського острова Крит, адміністративною частиною якого він є, у складі ному Ханья. За гарної погоди до острова можна дійти по мілкій воді. Острів є захищеним природним заповідником.

Пляж Елафонісі
Елафонісі
Ελαφονήσι
Південносіхдне узбережжя Елафонісі
Карта
Острів Елафонісі на мапі Греції
Острів Елафонісі на мапі Греції
Географія
35°16′09″ пн. ш. 23°31′57″ сх. д.
Місцерозташування Середземне море
Акваторія Середземне море
Група островів Крит
Площа 1.5  км² 
Довжина 1,5 км
Ширина 0,5 км
Країна
Греція
Адм. одиниця Ханья
Населення безлюдний
Елафонісі
Елафонісі (Греція)
 Елафонісі у Вікісховищі

Грецька війна за незалежність

У найвищій точці острова розташовано почесний знак у пам'ять про трагічну подію. У пасхальну суботу 24 квітня 1824 року декілька сотень греків, здебільшого, жінки та діти, були вбиті на Елафонісі турецькими солдатами. Щоб запобігти просуванню турецьких військ, сорок озброєних чоловіків, разом з жінками, дітьми та старими заховалися на острові та чекали на корабель, що мав їх відвезти до Іонічних островів. Турецькі солодати вирішили влаштувати стоянку на пляжі навпроти острова. Один із їхніх коней пішов по мілкій воді до острова і люди, що ховались на острові були виявлені. Відповідно до декількох джерел на острові знаходилось від 640 до 850 людей, більшість з яких була вбита, решту продали у рабство в Єгипет. [1][2][3]

Корабельна аварія Імператрікс

Великий дерев'яний хрест встановлено у пам'ять про аварію корабля 22 лютого 1907 року. Це був Імператрікс - пасажирський пароплав компнії австрійської корабельної компанії Österreichischer Lloyd. 38 людей, що намагались у рятувальній шлюбці дістатися берега загинули через сильний північно-західний вітер. Усі вони поховані на острові. Імператрікс досі лежить на морському дні перед скелями острова, через що на острові звели маяк.[4] Маяк був зруйнований німецькими окупаційними військами під час Другої світової війни.[5]

Примітки
  1. Website of local Kissamos, Mythymna and Inachorio Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine. (Greek)
  2. Article in Ta Nea newspaper of 17 August 2007 Архівовано 7 січня 2013 у Archive.is (Greek)
  3. Alan Hall: Walking in Western Crete: 45 walks in Kissamos and Selinos, S.200 (English)
  4. Imperatrix – The Wreck Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine. (English)
  5. Kissamoslive (clubs.pathfinder.gr) Архівовано 1 липня 2011 у Wayback Machine. (Greek)

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.