Елвін Комолонг

Перед поверненням до Папуа Нової Гвінеї з шестирічного віку почав займатися футболом в австралійському Брисбені. Допоки сім'я жила в Німеччині з 14-річного віку протягом півтора року Елвін виступав у клубі з Крейсліги Шлезвіг-Гольштейн «ВрФ Еккернферде»,[3] в рідному місті для його матері Еккернферде.[4] Після повернення до Папуа Нової Гвінеї Елвін протягом двох років, з 2010 по 2011 роки, виступав за шкільну команду з Порту-Морсбі ФК «Екселленс», яка належала до Футбольної Асоціації Порту-Морсбі. ФК ПОМСОЕ була створена в 2010 році та складалася в переважній більшості з гравців футбольної збірної Папуа Нової Гвінеї U-17.[5][6][7] В 2013 році він був запрошений Вінтоном Руфером взяти участь в молодіжному Чемпіонаті світу у складі ФК «Блу Старс», а вже наступного року Вінтон очолив головну збірну Папуа Нової Гвінеї. Комолонг виступав у команді, яка в основному була вкомплектована футболістами з Океанії, та протистояв таким клубам як Манчестер Юнайтед, ФК «Базель», Боруссія (Дортмунд), Торіно, Зеніт (Санкт-Петербург), Грассгоппер, Ботафогу, та пртистояв їм у складі ФК «Блу Старс». Це був перший розіграш турніру, в якому виступав представник від Океанії.[8] Руфер дізнався про комолонга від спеціалістів, які бачили його гру в Окленді. Після завершення освіти в 2013 році він отримав спортивну стипендію в Університеті науки і мистецтв штату Оклахома в Сполучених Штатах Америки.[6] Він також виграв стипендію від Ліскомбського Університету в Нашвіллі (штат Теннессі).[9] Він вирішив перейти до УСАО, щоб мати більше шансів заграти в MLS.[6] Він відіграв один рік за команду коледжу «Дроуерс», протягом якого 3іграв 14 матчів, забив 2 м'ячі та віддав 2 гольові передачі. А його команда завершила сезон в Національній Асоціації Спортсменів Коледжів на підсумковому 11-му місці. У 2014 році Комолонг перейшов до команди Першого дивізіону NCAA «Кентукі Норзерн Юніверситі». Свій перехід він пояснив пошуком кращої атмосфери на футбольному полі та поза його межами.[10] Протягом перших двох сезонів у складі клубу він зіграв 34 поєдинки. В 2015 році головний тренер НКУ Джон Басаліга надав Елвіну відпочинок після того як той виводив з капітанською пов'язкою Збірну Папуа Нової Гвінеї U-23 у кваліфікації до Олімпійських ігор[9] та взяв відпустку в навчанні для того, щоб представляти свою країну.[11] В 2014 році Елвін у складі НКУ брав участь в дводенному турнірі, який організував «Дейтон Флаєрс». Після завершення турніру Комолонг увійшов до символічної збірної найкращих гравців цього ж турніру.[12]

Допоки Елвін виступав у команді Національної Соккер Ліги «Беста Юнайтед»,[7] він двічі завоював Золоту бутсу найкращого бомбардира національного чемпіонату в сезонах 2011/12 та 2013 років.[13] Під час свого навчання в Лістонському Коледжі в Окленді Комолонг виступав у 2012 році за ФК «Уайтакере Сіті» з Північної ліги (Другий дивізіон національного чемпіонату). Незважаючи на те, що він не був вказаний як нового гравця до початку сезону,[14] він зіграв принаймні два матчі за клуб та забив щонайменше один м'яч. Один м'яч Елвін забив у ворота Мелвілль Юнайтед, але його команда поступилася з рахунком 1:6, варто зазначити, що у складі «Мелвілля» виступали двоє гравців збірної Нової Зеландії Джессі Ейдж і Тайлер Бойд.[15][16] Під час свого перебування у клубі він також тренувався з молодіжним складом.[1] Елвін повернувся до Папуа Нової Гвінеї на сезон 2014/15 років та підписав контракт з новоствореним ФК «Порт-Морсбі». Того сезону команда фінішувала на другому місці.[17] В 2015 році він залишив ФК «Порт-Морсбі» та приєднався до «Рапатони»,[18] а пізніше — до «Маданг Фокс», які також виступали у вищому дивізіоні національного чемпіонату. Протягом свого першого сезону в чемпіонаті він був капітаном команди, того сезону його клуб вийшов до великого фіналу, в якому поступився з рахунком 1:4 «Лае Сіті Двеллерз». А вже наступного сезону до команди приєднався й його брат, Фелікс.[19]

Комолонг також часто отримує пропозиції тренуватися разом з професійними клубами Малайзії.[20]

Комолонг виступав за збірні Папуа Нової Гвінеї U-17, U-20 та U-23. Комолонг був обраний капітаном збірної на матчі Чемпіоншипу ОФК U-17, який проходив у 2011 році.[7] Він також носив капітанську пов'язку збірної ПНГ під час Чемпіоншипу ОФК U-20, який проходив у 2013 році.[21] В команді U-23 він також був капітаном в матчах проти клубів малайзійської Суперліги «Саравак», «Реал Мулія», «Селангор» та інших суперників з ОФК.[22][23] У липні 2015 року преса назвала Комолонга героєм, завдяки тому, що в додатковий час поєдинку в рамках футбольного турніру на Тихоокеанських іграх 2015 року між Папуа Новою Гвінею та Фіджі він забив переможний м'яч та встановив фінальний рахунок 2:1 на користь папуасів, цей м'яч дозволив збірній ПНГ завоювати бронзові нагороди турніру. Ці нагороди стали першими для збірної ПНГ починаючи з Тихоокеанських ігор 1987 року. Колишній тренер збірної Нової Зеландії, на той час тренер збірної ПНГ U-23 Рікі Герберт сказав наступне:«Це велике досягнення для всього чоловічого футболу. Це не одна окремо взята гра, це початок нової ери. Ми можемо реально змінити тут футбол, і я задоволений цим. Я думаю, що 30 років пройшло з того моменту, коли команда востаннє завоювала медалі плей-оф і хлопці були сьогодні просто фантастичними». Цей турнір також дублював чоловічий Олімпійський Кваліфікаційний Турнір до Літніх Олімпійських ігор 2016 року.[24] Комолонг також був послом ОФК на турнірі в Порт-Морсбі в 2015 році, [25] а також взяв відпустку від виступів в університетській команді та від навчання, щоб представляти свою країну.[11] В головній збірній країни Комолонг дебютував у 2015 році. На той час йому виповнилося лише 19 років, таким чином він став наймолодшим на той час футболістом в історії головної футбольної збірної, який отримував до неї виклик.[10] У листопаді 2015 року було оголошено, що він потрапив до списку з 29 футболістів, які були викликані до збірної Папуа Нової Гвінеї для участі у домашньому Кубку націй ОФК 2016 року, який також був кваліфікацією для Кубку конфедерацій 2017 і другим раундом кваліфікації до Чемпіонату світу з футболу 2018 року.[26] У травні 2016 року було оголошено список гравців, яких викликано до збірної, єдиним гравцем, який виступав за межами Папуа Нової Гвінеї став саме Елвін Комолонг.[27] Його дебют у футболці національної збірної відбувся 29 травня в матчі проти Нової Каледонії, матч завершився з нічийним рахунком 1:1, а сам Елвін відіграв на полі 90 хвилин.[28] Він відіграв усі п'ять матчів Папуа Нової Гвінеї у груповому етапі та допоміг збірній виграти цю групу[29] і став вперше в своїй кар'єрі та вперше в історії збірної срібним призером турніру після того, як зазнав поразки від Нової Зеландії в серії післяматчевих пенальті з рахунком 2:4 по пенальті (основний та додатковий час поєдинку завершився нульовою нічиєю).[30] На цьому турнірі головний тренер збірної Папуа Нової Гвінеї Флеммінг Серіцлев поставив Комолонга грати на позицію захисника.[29]

Тільки через декілька днів після завершення турніру, у товариському матчі проти збірної Малайзії, в якому папуаси перемогли з рахунком 2:0, Елвін отримав травму.[31] Він повинен був пропустити до шести тижнів через розрив зв'язки, отже Елвін повернувся в свій колишній клуб «Рапатона» для реабілітації та легких тренувань.[32]

Елвін має німецько-папуаське походження.[33] Його батьки — Бірте та Міок Комолонг.[9] Бабусь та дідусь по батьковій лінії, кузени та деякі інші родичі проживають в місті Хуттен, Шлезвіг-Гольштейн.[34] З 14 років Комолонг разом з родиною проживав протягом півтора року в Німеччині.[6] Він має двох молодших братів, Кусунгу та Фелікса.[34] Фелікс також професійний футболіст, в 2014 році протягом 3-ох тижнів він тренувався разом з бременським «Вердером».[35] Кусунга виступає на позиції голкіпера.[36]

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Елвін Комолонг на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця на сайті national-football-teams.com
• Профіль гравця на сайті sport.de