Електра
Еле́ктра (грец. Hλέκτρα) — у давньогрецькій міфології — дочка Агамемнона й Клітемнестри, сестра Іфігенії та Ореста (у первісних варіантах міфа зветься Лаодіка).
| Електра дав.-гр. Ἠλέκτρα | |
|---|---|
 | |
| Батько | Агамемнон |
| Мати | Клітемнестра |
| Брати/сестри | Хрісотеміда, Орест[1] і Іфігенія |
| Діти | Медон і Строфій |
| Частина від | Орест та Електраd |
| Персонаж твору | Хоефориd, Електра і Божественна Комедія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
За переказами (троянського циклу), Електра врятувала свого брата Ореста й допомогла йому здійснити криваву помсту над убивцями батька — Егістом та Клітемнестрою. Електра — головна героїня в трагедіях Есхіла («Хоефори»), Софокла («Електра»), Евріпіда («Електра»). З літераторів нового часу до міфа про Електру зверталися Кребільйон, Гауптман, Гофмансталь, на лібретто якого Ріхард Штраус написав однойменну оперу.
Електра, як героїня Софокла
У Софокла, на відміну від Есхіла, Електра є центральним персонажем. Електра переповнена ненависті до матері, і до того ж планує план помсти Орестові. Також Електра проявляє неабияку жорстокість під час вбивства. Відсутність вагань чи жалості Електри доповнює галерею блискучих жіночих образів Софокла, який першим серед грецьких драматургів розпочав спроби глибше розкрити внутрішній світ сильної жінки.
Примітки
- Любкер Ф. Orestes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 958–959.
Див. також
- 130 Електра — астероїд, названий на честь персонажа
- Комплекс Електри
- Електра — опера Ріхарда Штрауса
- Електра (фільм, 2005)
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1. (рос.)
- Антична література.— В. І. Пащенко, Н. І. Пащенко