Електричний потік

Електричний потік (Electric Flux)- потік вектора електричної індукції (${\displaystyle \mathbf {D} }$) через поверхню ${\displaystyle S}$ (не обов'язково замкнуту).

Відомо, що напруженість електричного поля ${\displaystyle E}$ залежить від властивостей фізичного середовища, в якому діє електричне поле (${\displaystyle \epsilon }$). Тому для повної характеристики електричного поля вводиться фізична величина, котра має назву електричної індукції (або електричного зміщення).

У випадку слабких електричних полів, відсутності анізотропії та дисперсії, вектор електричної індукції та напруженість електричного поля зв'язані формулою:

${\displaystyle D=\epsilon \epsilon _{0}E}$,

де ${\displaystyle \epsilon _{0}}$- діелектрична стала. Очевидно, що електрична індукція є векторна величина, що не залежить від властивостей середовища (оскільки останні просто входять в неї):

${\displaystyle \mathbf {D} =\epsilon \epsilon _{0}\mathbf {E} }$.

Електричний потік вектора електричної індукції ${\displaystyle \mathbf {D} }$ через довільну поверхню ${\displaystyle S}$ в певній точці визначається через одиничний вектор нормалі ${\displaystyle \mathbf {n} }$ до цієї поверхні в цій точці:

${\displaystyle \Phi _{E}=(\mathbf {D} ,\mathbf {n} )S=D\cdot S_{n}}$

Звичайно, ця формула справедлива у випадку плоскої поверхні ${\displaystyle S}$. В загальному випадку довільної поверхні необхідно брати інтегральний вираз для потоку вектора електричної індукції:

${\displaystyle \Phi _{E}=\int _{S}^{}D\,dS_{n}}$.