Електронна Європа
«Електронна Європа» (eEurope) — ініціатива, започаткувана Європейською Комісією в грудні 1999 року та підтримана Європейською Радою в Лісабоні в березні 2000 року. Ухвалений пізніше документ — «Електронна Європа — інформаційне суспільство для всіх» — становить частину так званої «Лісабонської стратегії», згідно з якою до 2010 року економіка Європейського Союзу має стати найконкурентнішою і найдинамічнішою у світі.
Основні напрямки
Головними напрямками, в рамках яких було розроблено сектори та конкретні завдання ініціативи є такі:
• Надання доступу до цифрових технологій та Інтернету кожному громадянину, кожній оселі, школі, підприємству та державній установі.
• Подолання цифрової неосвіченості у Європі через культуру підприємництва, відкриту до застосування нових інформаційних технологій.
• Забезпечення соціальної лояльності до інформаційного суспільства.
Було виділено такі головні сектори:
1. Надання молоді переваг від впровадження інформаційного суспільства.
2. Дешевший доступ до Інтернету.
3. Прискорення впровадження електронної комерції.
4. Швидкий Інтернет для дослідників і студентів.
5. Смарт-карти для безпечного електронного доступу.
6. Інвестування високотехнологічних підприємств.
7. Надання інвалідам можливостей, що надає інформаційне суспільство.
8. Здоров'я онлайн.
9. Інтелектуальний транспорт.
10. Впровадження електронного уряду.
План дій
Щоб виконати ці завдання, Комісія ухвалила в травні 2000 року план дій «Електронна Європа 2002», а в червні його затвердила Європейська Рада у Фейрі (Португалія).
У червні 2001 року додався план дій «Електронна Європа+» для країн-кандидатів, а в червні 2002 року Європейська Рада в Севільї (Іспанія) ухвалила вже наступний план дій — «Електронна Європа 2005».