Електроніка Б3-34

↑ — передає копію числа з регістра X у регістр Y, а також вміст регістра Y у регістр Z, і вміст регістра Z у регістр T. При цьому вміст регістра X зберігається, а регістра T зникає. Використовується для відокремлення чисел у зворотному польському записі, наприклад: операція 5+3 виконується: 5 ↑ 3 +;

F — префіксна клавіша для виконання надклавішних операцій;

K — префіксна клавіша для виконання порожньої команди K НОП та операцій непрямої адресації;

F ПРГ — перехід у режим програмування;

F АВТ — повернення в режим обчислень;

F 🗘 — кільцеве переміщення чисел у стеку;

${\displaystyle \mathrm {\underset {\rightarrow }{\overset {\leftarrow }{XY}}} }$ — обмін вмістом регістрів X і Y;

F Вх — виклик числа з регістра попереднього результату, куди переходить попередній вміст регістра X після всіх операцій, крім ↑, введення чисел, виклику числа π і адресації;

Сх — очищення вмісту регістра X;

F CF — скидання дії префіксних клавіш;

${\displaystyle \mathrm {\overset {\rightarrow }{\text{ШГ}}} }$, ${\displaystyle \mathrm {\overset {\leftarrow }{\text{ШГ}}} }$ — рух вправо і вліво по кроках програми;

С/П — у програмі: зупинка; в режимі обчислень: запуск програми;

В/0 — у програмі: повернення з підпрограми; в режимі обчислень: перехід на адресу 00;

П N (тут і далі N — позначення регістра пам'яті: 0, 1, …, 9, A, B, C, Д) — засилання числа в регістр N;

ИП N — виклик числа з регістра N.

БП NN — перехід на крок NN (від 00 до 97) у програмі;

ПП NN — перехід до підпрограмі; в режимі обчислень клавіша ПП використовується для покрокового виконання програми;

F x=0 NN, F x≠0 NN, F x<0 NN, F x≥0 NN — умовні переходи перехід відбувається, якщо умова не виконується);

F L0 NN, F L1 NN, F L2 NN, F L3 NN — організація циклів (у регістрах 0, 1, 2, 3 — зменшуваний лічильник циклу).

Непряма адресація:

K П N — засилання числа в регістр, номер якого міститься в регістрі N (числа від 0 до 9 означають відповідні регістри, числа 10, 11, 12, 13 позначають регістри A, B, C, Д);

K ИП N — виклик числа з регістра, номер якого міститься в регістрі N;

K БП N — безумовний перехід за адресою, вказаною в регістрі N;

K ПП N — перехід до підпрограми за адресою, вказаною в регістрі N;

K x=0 N, K x≠0 N, K x<0 N, K x≥0 N — умовні переходи.

Всі операції непрямої адресації з регістрами 0, 1, 2, 3 зменшують їх вміст на одиницю, з регістрами 4, 5, 6 — збільшують. Від дробових чисел залишається тільки ціла частина.

Команди із зазначенням регістрів пам'яті займають у програмі один крок, команди з зазначенням адрес команд у програмі — два кроки.

Для економії місця розробники дуже спростили мікрокод обробки помилок і різних нестандартних ситуацій, що породило низку недокументованих можливостей; наприклад, якщо в моделях пізніх випусків перемикач «градуси-радіани» поставити в середнє положення, то калькулятор буде обчислювати тригонометричні функції в градах.Багато інших несподіваних і важко передбачуваних недокументованих можливостей були об'єктами регулярних аматорських досліджень і публікацій у відомих журналах; деякі з них навіть використовувалися в іграх та інших програмах. Наприклад,

М. Стрижаченко з Іжевська підключив до Б3-34 зовнішній тактовий генератор з частотою 200 кГц, замість внутрішнього — 125 кГц, і швидкодія зросла в 1,8 раза.

Оригінальний текст (рос.)

Н. Стрижаченко из Ижевска подключил к Б3-34 внешний тактовый генератор с частотой 200 кГц, вместо внутреннего — 125 кГц, и быстродействие увеличилось в 1,8 раза.

— Изобретён ли микрокалькулятор?

• Б3-21
• МК-52
• МК-54
• МК-61
• Список радянських калькуляторів

• Розділ «Людина і комп'ютер» у журналі «Наука и жизнь», який веде кандидат фізико-математичних наук Ю. Пухначов.

• С. Фролов. Електроніка Б3-34. Мікрокалькулятор — Загадка (рос.)
• Чернетка опису процесора мікрокалькулятора Б3-34, принципова схема (рос.)
• Приставка-програматор до микрокалькулятора Б3-34, (Радіо, 1990-12) (рос.)
• Програмовані мікрокалькулятори. Будова і користування, під ред. Я. К. Трохименко (Радіо і зв'язок, 1990) (рос.)