Електроніка МС 0511

Виріб «Електроніка МС 0511» мав три виконання, що відрізнялись напругою живлення і наявністю контролера мережевого адаптера (МА):

• Електроніка МС 0511 — напруга живлення 42 В, контролер МА У13.065.303
• Електроніка МС 0511.01 — напруга живлення 220 В, контролер МА У13.065.303
• Електроніка МС 0511.02 — напруга живлення 220 В, контролер МА відсутній

Основні техничні характеристики[5]:

• Центральний процесор (ЦП): 16-разрядний КМ1801ВМ2 на тактовій частоті 8 МГц, швидкодія — біля 600 тис. оп./с
• Периферійний процесор (ПП): КМ1801ВМ2, тактова частота 6,25 МГц, швидкодія — біля 400 тис. оп./с
• Оперативна пам'ять центрального процесора: 64 Кбайт (з них 56 Кбайт доступно для користувача)
• Пам'ять ПП: ОЗП — 32 Кбайт, з них доступно для запуску користувацьких підпрограм — 22 Кбайт, ПЗП — 32 Кбайт (чотири мікросхеми маскового ПЗП 1801РЕ2 з індексами 205..208)
• Відеопам'ять — 96 Кбайт (3 блоки по 32 Кбайт)
• Режими зображення: текстовий 24 рядки по 10/20/40/80 символів (матриця символа — 8×11 точок), графічний — 640 × 288 (нижча роздільність по горизонталі забезпечується масштабуванням в 2, 4 або 8 раз, яке може застосовуватись окремо до кожного рядка), 8 кольорів на рядок (із палітри 16). Також відображаються 2 додаткових службових рядка.
• Клавіатура: «Електроніка МС 7007», 88 клавіш
• Розміри: «Електроніка МС 0511» — 448×290×80 мм
• Маса: 3,5 кг
• Споживана потужність: не більше 25 Вт

Конструктивне виконання — моноблок; системная плата, плата клавіатури і блок живлення розміщені в пластмасовому корпусі, суміщеному з клавіатурою.

Інтерфейси:

• Два відеовиходи (з'єднані паралельно)
• Паралельний порт для підключення прінтера та інших пристроїв до інтерфейсів ІРПР, ІРПР-М (Centronics)
• Послідовний порт «Стик С2» — функціональний аналог RS-232, з фіксованою швидкістю обміну 9600 біт/с
• Інтерфейс для підключення побутового магнітофона (швидкість обміну — 1200 бит/с)
• Крайовий 60-контактний роз'єм для підключення пристроїв по протоколу МПІ (Магістральний паралельний інтерфейс) до магістралі ЦП. Практично єдиним пристроєм був мережевий адаптер:
  • Мережевий адаптер (для машин, що працюють в складі мережі КУОТ УКНЦ[6]). Побудований на основі ВІС КР1801ВП1-065. Локальна мережа — двопровідна кільцева, 57600 бит/с, з контролем парності, мережевий адрес 1..63 задавався перемикачами на платі адаптера[7].
• Два 48-контактних роз'єми для підключення різних периферійних пристроїв до магістралі ПП, в тому числі:
  • контролера НГМД — пристрій КМД УК (У13.065.013) на основі ВІС КР1801ВП1-097 або −128
  • електронного диску (існували версії об'ємом 128 Кбайт, 512 Кбайт та 1 Мбайт)
  • різних касет ПЗП з інтерпретаторами мов програмування Бейсік, Фокал і т. п.

Меню завантаження УКНЦ

Система команд КМ1801ВМ2 — це система команд PDP-11, з командами розширеної арифметики (MUL, DIV, ASH, ASHC). Команди арифметики з рухомою комою (FADD, FSUB, FMUL, FDIV) реалізуються програмно. Тим самим, УКНЦ був частково сумісний з PDP-11 та іншими ЕОМ подібної архітектури, зокрема з деякими машинами СМ ЕОМ, серією «Електроніка-60», ДВК та БК. Повної двійкової сумісності з цими комп'ютерами немає через відмінності в організації пам'яті та портів вводу-виводу.

При включенні робочого місця викладача (РМВ) з'являєтся меню завантаження. На робочому місці учня (РМУ) відразу починається завантаження з мережі.

Програмне забезпечення УКНЦ включає в себе:

• операційна система — РАФОС, РУДОС, ФОДОС (клони RT-11) або RT11SJ
• управляюча програма локальної мережі, для завантаження програм с РМВ на РМУ через мережу
• мови програмування — Бейсік (Бейсік-Вільнюс, Turbo Basic Олега Герасимова), Паскаль, Модула-2, Сі, ассемблер MACRO-11, РАПІРА, Е-практикум, Lisp, Лого, Пролог, Форт, Фокал, Фортран
• прикладні програми — текстові редактори, електронна таблиця, учбова СУБД та ін.
• навчальні програми по шкільних предметах
• текстові ігри — використовують тільки можливості текстового режиму: «Королівство Эйфорія», «Сталкер», «Бармен», «Городки» та ін.
• графічні ігри — «Замок гоблінів» (клон Lode Runner), Hot Line (Sokoban), «Кіт-риболов», «Castle», «Garden» та ін.[8]
• файловий менеджер «PAF Commander» А. Петросяна

Практично все програмне забезпечення зберігалось та розповсюджувалось на 5-дюймових дискетах. Практично єдиною відомою програмою, що розповсюджувалась на картриджі, був «касетний» варіант Вільнюс-Бейсік[9].