Електростанція та млин (Немирів)

Електростанція та млин в Немирові
Електростанція та млин, м.Немирів

48°57′40″ пн. ш. 28°50′22″ сх. д.
Тип водяний млин
гідроелектростанція і пам'ятка архітектури
Статус спадщини Пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування м.Немирів, Віницька область, вул.Горького, 26
Тип будівлі промислова архітектура
Архітектурний стиль бароко
Засновник Марія Григорівна Щербатова (1857 - 1920)
Будівництво млин - 1862  електростанція - 1905
Ідентифікатори й посилання
Електростанція та млин (Немирів) (Україна)

 Електростанція та млин у Вікісховищі

Електростанція та млин в місті Немирові Вінницької області — унікальний зразок промислової архітектури кінця 19 — початку 20 ст. Пам'ятка архітектури національного значення (реєстраційний номер 977)[1].

Історична довідка

Немирів — райцентр Вінницької області з майже 12-тисячним населенням, що розташований на лівому березі річечки Устя. В 1985 році Немирову було надано статус міста. Немирів багатий на архітектурні пам'ятки.

Одна з перших електростанцій в Україні побудована в Немирові в 1905 р. в комплексі з млином біля дамби над ставом на березі р. Устя вздовж траси Брацлавського напрямку, звідки і походить назва — Брацлавський млин. Брацлавський млин працював з 1862 р., тип млина — водяний млин-крупорушка-олійня. Поруч з ним в 1872 р. був відкритий цукрозавод (згодом спиртзавод). Проект гідроелектростанції на основі мельничної дамби розробив чеський арх. І. Стібрал, який працював у Немирові за запрошенням княгині Щербатової. Талановитий чех звів в Немирові палац, винокурню, дизельну електростанцію, критий ринок. Правда електростанцію разом з млином, невід'ємною частиною якої він є, деякі краєзнавці приписують авторству іншого архітектора — Пехера. Місцевий млин-електростанція не найбільший, але є візитною карткою Немирова.

Архітектура

Електростанція та млин, Немирів

Будівля має форми модернізованого центральноєвропейського бароко. Побудована чеськими майстрами у «празькому стилі». Кладка виконана з бутового каміння під розшивку швів з деталями з цегли (труби, фронтон), які надають різнорівневій будові більш живого силуету, що є характерним для архітектури Поділля кінця ХІХ — початку ХХ ст.

Головний фасад млина зазнав спрощень за радянських часів, коли млин використовувався як складська будівля. Праворуч до млина прибудована електростанція. До недавнього часу електростанція залишалась діючою. Планується реконструкція і створення готельно-ресторанного комплексу.

Примітки

  1. Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. № 442.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.