Ельзас-Лотарингія

Ельзас-Лотарингія (нім. Elsaß-Lothringen, фр. Alsace-Lorraine) — «імперська провінція» Німецької імперії, нині на території Східної Франції, що складається з Ельзасу і східної Лотарингії, пов'язаних спільною історією в період з 1871 по 1944.

Ельзас-Лотарингія
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 20 травня 1871
Посада керівника організації Q3497563?
Офіційна мова німецька
Континент Європа
Держава  Німецька імперія
Столиця Страсбург
Законодавчий орган Landtag of Reichsland Elsaß-Lothringend
Чисельність населення 1 549 738 осіб[1]
Адміністративно-територіально поділяється на Unterelsaßd, Upper Alsaced, Bezirk Lothringend
Попередник Нижній Рейн, Верхній Рейн, Мозель, Meurthed і Вогези
Наступник Нижній Рейн, Верхній Рейн і Мозель
Замінений на Третя французька республіка
На заміну Вогези і Meurthed
Використовувана мова West Central Germand
Час/дата припинення існування листопад 1918 і 28 червня 1919
Площа 14 522 км²[2]
 Ельзас-Лотарингія у Вікісховищі

Загальні відомості

На території Ельзас-Лотарингії розташовані департаменти Верхній Рейн, Нижній Рейн та Мозель. Площа регіону становить 14496 км².

У складі Німеччини
Лотарингія плаче на плечі Ельзасу. Пам'ятник в Нансі

Після франзузько-пруської війни значна частина Лотарингії і майже весь Ельзас були передані Німеччині. Назви провінцій були залишені колишніми, але німецька влада негайно почали утискати французьку мову і французьку культуру. Французи чинили опір, і придушити французький дух німцям не вдалося. Водночас у Франції активним був реваншистський рух на підтримку відібраних провінцій, на честь Ельзасу та Лотарингії в багатьох містах країни називалися вулиці, в Нансі — стародавній столиці Лотарингії, що залишилася в складі Франції — був відкритий алегоричний пам'ятник двом провінціям.

проголошення німецької імперії ( Версаль, 18 січня 1871): на платформі Кайзер Вільгельм I, праворуч кронпринц Фрідріх Вільгельм, біля підніжжя помосту, в білому, канцлер Імперії, князь Бісмарк

В Першу світову війну ельзасці та лотарингці відмовлялися воювати в німецькій армії, їх девізом був лаконічний вираз: «Без нас!». У листопаді 1918 була проголошена ельзаська радянська республіка, але до кінця війни союзники зайняли значну частину Ельзасу та Лотарингії. За умовами Версальського мирного договору, Франція повернула собі ці землі.

Подальша історія

Після розгрому Франції в 1940 році Німеччина знову анексувала Ельзас і Лотарингію. Значна частина французького населення була зігнані в концтабори, багато хто загинув там. У 1944 році Ельзас і Лотарингія були звільнені союзними військами, і після війни офіційно повернені Франції.

Парад німецьких військ в 1940

Повернення до Франції

Після Другої світової війни область була повернена до Франції, яка в наступні десятиліття проводила політику асиміляції. Таким чином, німецька мова поступово була витіснена із вжитку так сильно, що переважна більшість молоді (тих, хто народився після 1970) вже не володіє німецькою. Проте з 1972 були створені регіональні парламенти в Ельзасі та Лотарингії.

Міста

Див. також

Джерела
  1. Annales de géographie — Armand Colin. — ISSN 0003-4010; 1777-5884
  2. http://retro.seals.ch/digbib/view?pid=rss-001:1938:30::669
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.