Елій Донат
Елій Донат (лат. Aelius Donatus, IV ст. н.е.) — відомий давньоримський граматик, коментатор творів Вергілія, Теренція.
Життєпис
Про життя Елія Доната відомо лише те, що він був вчителем Ієроніма Стридонського.
Граматика
Найбільше відомий Донат як упорядник авторитетної граматики латинської мови «Мистецтво граматики».
«Мистецтво граматики» Доната отримало величезного успіх як шкільний підручник. У Середні століття граматика Доната неодноразово переписувалася й перевидавалася як шкільний підручник, його ім'я стало прозивним для позначення латинської граматики (donet, «Донатус»). Донат виділяв 8 частин мови. Грамтика Елія Доната вирізнялася стислим та вдалим викладення матеріалу. Це також єдиний твір, який було видано у вигляді блокової книги (вирізано як гравюра на дереві, без використання рухомих літер).
Донат був прихильником системи пунктуації, в якій використовувалися крапки, розміщені на різній висоті відносно рядка. Усього виділяли три позиції цих крапок, вони вказували на поступово подовженні паузи мови й відповідали сучасним комам, двокрапкам й крапкам. Ця система зберігалася до VII століття, коли набула поширення вдосконалена система Ісидора Севільського.
Коментарі
Дотепер повністю збереглися лише коментарі до п'єс Теренція й частково - до творів Вергілія. Усі коментарі об'єднувалися у твір "Про комедії".
Його «Життєпис Вергілія» доповнено коментарями поезії Вергілія, проте його призупинено на Еклогах.
Донат створив систему, за якою п'єса складається з трьох окремих частин: протазиса, епітазиса і катастазиса.
Пам'ять
Елій Донат згадується Данте Аліг'єрі у кантику «Рай» «Божественної комедії».
Джерела
- A. Schönberger: Die Ars maior des Aelius Donatus: lateinischer Text und kommentierte deutsche Übersetzung einer antiken Lateingrammatik des 4. Jahrhunderts für den fortgeschrittenen Anfängeruntericht, Frankfurt am Main: Valentia, 2009, ISBN 978-3-936132-32-8.
Посилання
- С.М. Лучканин. Донат Елій // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 173. — 552 с.