Елісон Франц

Елісон Франц (27 вересня 1903 — 1 лютого 1995) була фотографинею археологічних знахідок і візантійською науковицею. З почесним ступенем в класичних і візантійських дослідженнях, вона вирушила до Греції, де приєдналася до розкопок афінської Агори. Вона була офіційною фотографинею Агори і особливо славиться своїми фотографіями грецьких скульптур. Як археологиня, вона посприяла кращому розумінню і оціненню посткласичних шарів розкопок Агори в публікаціях з матеріалом про Візантію і Османію.

Елісон Франц
Народилася 27 вересня 1903(1903-09-27)[1][2]
Дулут, Міннесота, США
Померла 1 лютого 1995(1995-02-01)[1][2] (91 рік)
Нью-Брансвік, Нью-Джерсі, США[3]
Країна  США
Місце проживання Принстон
Афіни
Діяльність фотографка, класичний археолог, christian archaeologist, візантологиня
Галузь Візантійське мистецтво, Архітектура Візантійської імперії, класична археологіяd і фотографія
Alma mater Коледж Смітd і Колумбійський університет
Науковий керівник Charles Rufus Moreyd
Вчителі Charles Rufus Moreyd
Знання мов англійська і грецька

Освіта

Елісон Франц отримала ступінь бакалавра з класичних наук в Коледжі Сміта в 1924 році і продовжила аспірантуру в Колумбійському університеті, де вона зосередилася на вивченні візантійського періоду.

Ранній період розвитку кар'єри

Франц почала свою кар'єру з розкопок афінської Агори в 1934 році, як асистентка Люсі Талкот у відділі запису. Франц захоплювалася фотографіями з раннього віку, спостерігаючи за братом, який проявляє фотографії у своєму темному приміщенні, і незабаром вона зайнялася фотографуванням археологічних знахідок. Вона розпочала кар'єру допомагаючи Герман Вагнер, офіційному фотографу Агори і вже у 1939 вона і сама стала офіційною фотографинею. Незадовго до Другої світової війни, Франц було доручено сфотографувати протягом двох днів більше шестиста дощечок лінійного письма Б, виявлених відомим американським археологом Карлом Блегеном в мікенському палаці Пилоса. В значній мірі, ці фотографії посприяли розшифровці лінійного письма Б, написаного Майклом Вентрісом.

У роки війни (1940-45)

Під час Другої світової війни, Франц працювала у тісному співробітництві з Управлінням стратегічних служб і повідомляла служби Вашингтону про політичну і військову ситуацію в Греції. Після війни вона стала культурним аташе посольства США в Афінах і працювала там з метою встановлення програми Фулбрайта в Греції.

Основний внесок

Її основний внесок в галузь археології та історії афінської Агори полягає в тому, що вона наполягала на діахронічному дослідженні археологічних пам'яток. Під час розкопок афінської Агори, вона зосередила свій інтерес на записі і вивченні посткласичних періодів, особливо пізньої античності та Візантії. Вона була однією з перших науковець, що опублікувалися на візантійській та османській колекціях знахідок з Агори. Вона також працювала в тісному співробітництві з Джоном Травлосом, з метою відновлення церкви Святих Апостолів у афінській Агорі, де знаходиться єдина візантійська пам'ятка. Як фотографиня, Франц закарбувала знімками 25 років (1939-64) відкриттів, людей та археологічного життя в афінській Агорі. Її талант археологічних фотографій був широко визнаний, і вона подорожувала по всьому Середземномор'ю, фотографуючи місця археологічних розкопок і особливо грецькі скульптури. Вона є найбільш знаною своїми фотографіями фриза Парфенона і фотографіями скульптур храму Зевса в Олімпії.

Архів фотографій

Архів її знімків зберігається в американській школі класичних досліджень і в Принстонському університеті.

Основні публікації
  • Афінська Агора т. ХХ Церква Святих Апостолів, Принстон: Американська школа класичних досліджень в Афінах, 1971.
  • Афінська Агора т. XXIV Пізня античність 267—700 н. е., Принстон: Американська школа класичних досліджень в Афінах, 1988.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. McCredie J. R. Proceedings of the American Philosophical Society — Philadelphia: American Philosophical Society, 2000. — Vol. 144. — P. 213–217. — ISSN 0003-049X; 2326-9243
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.