Храм Зевса в Олімпії

Храм Зевса — давньогрецький храм, присвячений верховному олімпійському богові Зевсу, який слугував центром архітектурного ансамблю давньої Олімпії.

Історична реконструкція Храму Зевса 19 століття, виконана Паулем Неффом Верлагом

Історія

Перший, найбільш ранній храм, присвячений місцевим і пан-еллінським божествам зведений на цьому місці ще наприкінці мікенського періоду. Альтіс — обнесений стіною Священний гай, із вівтарем Зевса і пагорбом Пелопса, були вперше побудовані впродовж 10-9 століть до н. е.[1], коли культ Зевса приєдналися до вже побутуючого тут культу Гери (див. Храм Гери в Олімпії)[2].

Класичний храм Зевса був закладений в 52 олімпіаду елейцем Лібоном, але закінчений лише в 85-86 олімпіади Фідієм, тобто між 472 і 456 до н. е.

У 426 році н. е. імператор Феодосій II наказав зруйнувати всі храми і споруди в Олімпії як свідчення язичницької традиції. Знищення вцілілих залишків храму довершили потужні землетруси 522 і 551 років[3]. Більшість збережених донині фрагментів храму зберігаються в Археологічному музеї Олімпії, кілька фрагментів фронтонів — в Луврі, Париж.

Архітектура

Храм Зевса являв собою був типовий гіпетральний храм (Ύπαιθρος), а саме доричний периптер[4] з 6-ма колонами по ширині храму і 13-ма по його довжині. Матеріалом для будівництва послужив вапняк-черепашник із Поросу. Фундамент також був вапняковим і сягав заввишки 22 м, завширшки — 27 м, в довжину — 64 м. Фундамент, колони і розписи цього храму були відкриті і відновлені в колишньому вигляді, завдяки розкопкам, проведеним в 1875 році під керівництвом німецького археолога Ернста Курціуса.

Всередині храму стояла хрисоелефантинна Статуя Зевса також роботи Фідія — одне з Семи чудес античного світу. Масивний п'єдестал статуї близько 3,5 метрів висотою прикрашали позолочені фігури, що зображували олімпійських богів. На цьому п'єдесталі, який представляв подобу Олімпу, знаходився трон, створений із золота і дорогоцінних каменів з безліччю різних прикрас із слонової кістки і чорного дерева. Статуя Зевса понад 10 метрів заввишки, з виразом світоправлячої могутності і разом батьківської ніжності, представлена сидячи на троні. У лівій руці бог тримав скіпетр, увінчаний орлом, а на простягнутою правій руці стояла богиня Ніка із золота і слонової кістки. Як свідчить Павсаній[5], з першого погляду здавалося неймовірним, що храм міг вмістити цю статую.

Східний фронтон храму прикрашала скульптурна група майстра Пеонія з Меїди, що представляла приготування до змагання на колісницях перед поглядом Зевса між Еномаєм і Пелопсом, а західний фронтон — група майстра Алкамена з Афін, що представляє сцену битви лапіфів з кентаврами. На метопах змальовані 12 подвигів Геракла.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.