Емблема Імператора Японії
Емблема Імператора Японії[1] (яп. 菊の御紋, きくのごもん, кіку но го-мон, «хризантемова емблема Імператора») — японська традиційна емблема мон у вигляді стилізованої двошарової шістнадцятипелюсткової хризантеми. Особиста емблема Імператора Японії та його Імператорського дому. Офіційно використовується як замінник державного герба Японії[2].
Емблема Імператора Японії | |
---|---|
Деталі | |
Носій | Імператор Японії |
Затверджений | 13 століття |
Ордени | Орден Хризантеми |
Короткі відомості
Мон із шістнадцятипелюстковою хризантемою[3] є офіційною емблемою Імператора і Імператорського дому Японії.
Хризантема була завезена до Японії з Китаю часів династії Тан (618—907). Початково її використовували як лікарську рослину, а з середньовіччя — як декоративну. Дев'ятий місяць японського календаря, що відповідає українському жовтню, називався «хризантемовим місяцем»[4], а дев'яте число дев'ятого місяця — «святом хризантем»[5]. Це свято гучно відзначали в японському Імператорському палаці починаючи з 8 століття. На ньому розпивали хризантемові настійки, які, як вважалося, відганяють злих духів і забезпечують довголіття. Завдяки цьому святу виникли хризантемові візерунки, прообраз хризантемової емблеми, що були популярними серед двірцевої знаті. Їх носили на одязі як щасливий оберіг[6].
Хризантема була улюбленим декоративним мотивом Імператора Ґо-Тоба (1183—1198), який використовував її як власний знак. Його успадкували монарші нащадки 13 століття, які перетворили приватний знак на емблему японських Імператорів. Відтоді хризантемова емблема стала тісно асоціюватися із Імператорським домом Японії[6].
Див. також
Примітки
- В англомовних країнах помилково відома як «Імператорська печетка Японії» (Imperial Seal of Japan). Насправді, монарша печатка має інший вигляд і відбиток.
- У Японії не існує закону про державний герб.
- В японській мові може записуватися так:
- яп. 菊月, きくづき, кікудзукі.
- яп. 菊の節句, きくのせっく, кіку но секку. Інша назва: «свято двох ян» (яп. 重陽の節句, ちょうようのせっく, тьойо но секку) походить від імені активної чоловічої енергії «ян», яка асоціювалася у Східній Азії з числом 9.
- ризантемові візерунки // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
- Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — К. : Школа, 2001. — 622 с. ISBN 966-7657-79-5.
- (яп.) Хризантемові візерунки // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
Посилання
- (яп.) Постанова Великої державної ради № 195 від 1868 року // Японські законодавчі акти. Національна парламентська бібліотека Японії
- (яп.) Постанови Великої державної ради № 802 і № 803 від 1869 року // Японські законодавчі акти. Національна парламентська бібліотека Японії
- (яп.) Постанови Великої державної ради № 285 і № 286 від 1871 року // Японські законодавчі акти. Національна парламентська бібліотека Японії
- (яп.) Церемоніальна постанова Імператорського двору Японії № 7 від 1926 року // Бібліотека Накано