Імператор Ґо-Тоба

Імператор Ґо-То́ба (яп. 後鳥羽天皇, ごとばてんのう, ґо-тоба тенно; 6 серпня 1180 28 березня 1239) — 82-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 8 вересня 1183 18 лютого 1198[2].

Імператор Ґо-Тоба
яп. 後鳥羽天皇
Народився 6 серпня 1180
Кіото, Японія[1]
Помер 28 березня 1239 (58 років)
Острови Окі, Oki districtd, Префектура Сімане, Японія
Поховання
Кіото і Jikkō-ind : 
Країна Японія
Діяльність поет, письменник
Знання мов японська
Учасник Смута Дзьокю
Посада імператор Японії, Верховний Імператор Японії і Cloistered Emperord
Рід Імператорський дім Японії
Батько Імператор Такакура
Мати Empress Dowager Shichijō-ind
Брати, сестри Noriko-naishinnōd, Kōshi-naishinnōd, Ketsushi-naishinnōd, Імператор Антоку, Morisada-shinnōd і Koreaki-shinnōd
У шлюбі з Kujō Ninshid, Minamoto no Arikod, Fujiwara no Shigekod, Q106512640?, Q106559044? і Q11371023?
Діти Shōshi-naishinnōd, Імператор Цутімікадо, Імператор Дзюнтоку, Masanari-shinnōd, Dōjo-nyūdōshinnōd, Reishi-naishinnōd, Yorihito-shinnōd, Shukushi-naishinnōd, Dōkaku-hosshinnōd, Hiroko-naishinnōd і Kangan Giind

У результаті заколоту в 19 років був змушений зректися престолу і прийняти постриг. У 1221 р. спробував організувати власний заколот проти сьоґуна, проте зазнав поразки й був засланий на острови Окі, де й помер.

Літературна діяльність

Усе життя, особливо після відмови від трону, займався поезією, був талановитим поетом. Ініціював відновлення діяльності департаменту поезії Пісенної палати («Дайка-сьо», або ще «Вака-докоро»), створеної ще 951 р. імператором Муракамі, організовував придворні поетичні турніри («ута-авасе»), укладав поетичні антології.

Саме за його наказом чиновники Пісенної палати Фудзівара но Тейка й Фудзівара но Іетака розпочали роботу над створенням відомої поетичної антології «Сін кокін вака-сю» («Нова збірка старих і нових японських пісень»). Робота була завершена в 1205 р., тобто якраз до 300-річного ювілею її славетної попередниці — антології «Кокінвакасю» («Збірка старих і нових японських пісень»), укладеної під керівництвом Кі-но Цураюкі 905 р.

Перебуваючи на засланні, Ґо-Тоба-ін продовжував працювати над удосконаленням «Сінкокінвакасю», яку вважав головною працею свого життя, створивши практично її новий варіант. Ця антологія містить 34 вірші-танка самого імператора. А загалом до його творчого спадку, окрім поетичних творів, які склали приватну антологію його віршів «Ґотобаінґосю», входять також трактат із теорії поезії «Ґотобаінґокуден» («Заповіти ґотоба-ін»), трактат із детальним описом придворних традицій «Седзоку сенсінхіссьо» та щоденник «Готобаінсінкі».

Примітки

Портрет імператора Ґо-Тоба
  1. Зведений список імен діячів мистецтва
  2. Усі дати подані за європейським календарем.

Джерела та література

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Бондаренко І. Розкоші і злидні японської поезії: японська класична поезія в контексті світової та української літератури. — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, стор. 505—506

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.