Ембріон
Ембріо́н (дав.-гр. ἔμβρυον — «утробний плід», «зародок»), також зародок — стадія розвитку організму, починаючи зі стадії зиготи до народження чи виходу з яйцевих оболонок. Термін «ембріон» застосовують у відношенні до ранніх стадій розвитку тварин, у відношенні до рослин використовують термін «зародок»[1].
У багатьох безхребетних, риб і амфібій, у яких запаси поживних речовин в яйці (жовтковому мішку) недостатні для завершення ембріонального розвитку, ембріон розвивається в личинку, здатну до самостійного живлення і наступного перетворення в майбутньому метаморфозі у дорослий організм.
У плацентарних ембріон після закладки основних органів і систем організму називається плодом. Дихання, живлення і виділення в плода відбувається завдяки плаценті.
У людини ембріональний період розвитку закінчується між 10-м і 13-м тижнями. Всі головні структури і органи організму формуються в цей період. До кінця періоду людський ембріон досягає 30 мм довжини. Після цього ембріон вважається плодом (лат. fetus).
Дослідження
У 2018 році дослідникам з Нідерландів (MERLN Institute і the Hubrecht Institute) вдалося виростити зразки синтетичних ембріонів гризунів, комбінуючи певні види стовбурових клітин. Даний метод допоможе вченим глибше вивчити найперші моменти процесу зародження нового життя, що, в свою чергу, може привести до появи нових ефективних методів боротьби з безпліддям та іншими генетичними захворюваннями[2].
Див. також
Примітки
- Зародыш // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- «Scientists grow synthetic mouse embryos from stem cells» New Atlas, May 4, 2018
Література
- Шмидт Г. А., Эмбриология животных, ч. 1—2, М., 1951-53.
- Уоддингтон К., Морфогенез и генетика, пер. с англ., М., 1964
- Кнорре А. Г., Краткий очерк эмбриологии человека с элементами сравнительной, экспериментальной и патологической эмбриологии, 2 изд., Л., 1967;