Плацента

Плаце́нта (лат. placenta), дитя́че мі́сце[1] — тимчасовий репродуктивний орган жінки та самиць плацентарних ссавців, що з'єднує плід зі стінкою матки, забезпечуючи кровопостачання, терморегуляцію, обмін речовин та харчування плоду. Включає дві частини: материнську і плодову.

Положення плаценти у череві вагітної жінки. Плід на терміні 40 тижнів. Правильне головне передлежання

Застаріла українська назва — мі́стище[2].

Назва

Латинська назва placenta походить від грец. πλακόεντα/πλακοῦντα — знахідного відмінка πλακόεις/πλακούς (яке означає «корж», «млинець», пор. «плачинда»), і пов'язана зі зовнішнім виглядом відійшлої плаценти[3][4][5].

Будова

Плацента кріпиться до стінок матки і з'єднується з плодом пуповиною.

Материнська частина

Материнська частина плаценти утворена слизовою оболонкою матки у ділянці вростання у неї ворсинок хоріона плода. Це, так звана основна відпадна (децидуальна) оболонка.

Крім неї у складі ендометрію матки вагітної жінки розрізняють вільну від вростань хоріальних ворсин пристінкову відпадну оболонку, а також сумкову відпадну оболонку, що відмежовує зародок від порожнини матки. Характерною ознакою сполучнотканинної основи ендометрію є наявність значної кількості децудальних клітин. Це великі клітини полігональної форми з оксифільною цитоплазмою, що утворюють скупчення у базальному шарі ендометрію між верхівками хоріальних ворсин.

Плодова частина

Плодова частина плаценти утворена ворсинчастим хоріоном — похідним трофобласта. Розрізняють, так званий, розгалужений хоріон, ворсинки якого вростають в ендометрій у ділянці основної відпадної оболонки, і гладкий хоріон, що є місцем контакту трофобласта з сумковою відпадною оболонкою. Ворсинки хоріона деревоподібні, розгалужені вирости трофобласта в ділянці його контакту із слизовою оболонкою матки.

Фізіологія

Розвиток

Розвиток плаценти починається після імплантації бластоцисти в ендометрій матки. Зовнішній шар бластоцисти стає трофобластом, що утворює зовнішній шар плаценти. У ньому можна виділити два шари: нижній цитотрофобластний і верхній синцитіотрофобластний. Синцитіотрофобласт (також відомий як синцитій) являє собою багатоядерний суцільний клітинний шар, що покриває поверхню плаценти. Він утворюється внаслідок диференціації і злиття нижчерозташованих клітин цитотрофобласту; цей процес триває протягом всього розвитку плаценти. Функція синцитіотрофобласту — забезпечити захисний бар'єр для плода.

Плацентарний кровообіг

Обмін речовинами відбувається між капілярами слизової оболонки матки і судинної оболонки плода. Кров, збагачена киснем і поживними речовинами, з плаценти по пупковій вені поступає в печінку. При цьому, пупкова вена під час впадіння у ворота печінки зливається з ворітною веною, яка несе венозну кров із органів шлунково-кишкового тракту. З печінки змішана кров по печінкових венах поступає в каудальну порожнисту вену. В жуйних і м'ясоїдних частина артеріальної крові по венозній (аранцієвій) протоці, яка відходить від пупкової вени, впадає відразу в каудальну порожнисту вену. З каудальної порожнистої вени змішана кров поступає в праве передсердя → через овальний отвір в ліве передсердя → лівий шлуночок → аорта.

Народження

Після виходу плода з пологових шляхів починається процес відторгнення плаценти від стінок матки. Період між появою дитини і виходом плаценти (15-30 хвилин) називають «третім етапом пологів».

Після відторгнення плаценти починається процес загоювання стінок матки. Він триває кілька тижнів і супроводжується виділеннями з піхви — лохіями.

Еволюція

Різні групи хребетних, зокрема хрящові риби, деякі амфібії, живородні рептилії, мають плацентоподібні органи. Трофобласт формується й у сумчастих, але їхня плацента є недовготривалим утворенням. Проте справжня плацента наявна лише у плацентарних ссавців.[6]

Функції

Плацента утворюється під час вагітності жінки та потрібна для зв'язку зародка з організмом матері для надходження поживних речовин.

Примітки
  1. Місце // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 433.
  3. Henry George Liddell, Robert Scott, «A Greek-English Lexicon», at Perseus.
  4. «placenta». Online Etymology Dictionary
  5. πλακοεις // Древнегреческо-русский словарь Дворецкого
  6. Roberts, R Michael; Green, Jonathan A; Schulz, Laura C (2016). The evolution of the placenta. Reproduction 152 (5): R179–R189. ISSN 1470-1626. doi:10.1530/REP-16-0325.(англ.)

Література
  • Гармашева Н. Л., Плацентарное кровообращение, Л., 1967;
  • Гармашева Н. Л., Женщине о внутриутробном развитии ребенка, 2 изд., М., 1973.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.