Еммануель Дево

Еммануель Дево
Emmanuelle Devos
	Еммануель Дево у 2013 р.
Дата народження	10 травня 1964 (57 років)
Місце народження	Пюто, Франція
Громадянство	Франція
Професія	акторка
Alma mater	Курси Флоран[1]
Роки активності	1986 — наш час
IMDb	ID 0222922
Нагороди та премії
	Премія «Сезар» за найкращу жіночу роль Премія «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану
	премія Сезар (2002, 2010)
	Еммануель Дево у Вікісховищі

Еммануе́ль Дево́ (фр. Emmanuelle Devos; нар. 10 травня 1964, Пюто, департамент О-де-Сен) — французька акторка.

Життєпис

Еммануель Дево народилася 10 травня 1964 року в акторській сім'ї[2]. На першому курсі ліцею кинула навчання, вирішивши присвятити себе акторській професії, і поступила до театральної школи «Курси Флоран». Навчалася у Франсіса Юстера, який запропонував їй у 1986 році її першу роль в кіно у фільмі «Викрадений Чарлі Спенсер!». Згодом Еммануель працювала у Арно Деплешена, у якого знялася у стрічках «День мерця» та «Вартовий». Фільми не мали великого успіху, але це поклало початок співпраці Еммануель Дево з режисером, яке, нарешті, принесло плоди у 1996 році з виходом стрічки «Як я обговорював… (моє сексуальне життя)». За цю роботу вона отримала «Сезара», як найперспективніша акторка.

У 1999 році Еммануель знялася у Седріка Клапіша у фільмі «Може бути» разом з Жаном-Полем Бельмондо, Жулі Депардьє та Роменом Дюрі.

Широке визнання прийшло до Еммануель Дево з виходом у 2001 році кримінальної драми Жака Одіара «Читай по губах» з Венсаном Касселем. У цій стрічці акторка блискуче утілила образ глухої закомплексованої секретарки Карли, за що у 2002 році отримала премію «Сезар» за найкращу жіночу роль.

Два фільми 2003-го року за участю Еммануель Дево були показані на Венеційському кінофестивалі: «Дружина Жиля» (реж. Фредерік Фонтейн) та «Королі та королева» Арно Деплешена (за роль у цьому фільмі Еммануель Дево як найкраща акторка отримала Премію «Люм'єр» та «Золоту зірку» Академії французької кінопреси).

У 2006 році Еммануель Дево була членом журі 59-го Міжнародного кінофестивалю у Локарно, а в 2012 році її було запрошено до складу журі основної конкурсної програми 65-го Каннського кінофестивалю[3].

Приватне життя

Еммануель Дево була дружиною актора Жиля Коена, від шлюбу з яким має двох дітей[4]. Від 2006 року вона живе з актором Жан-П'єром Лорі[5].

Фільмографія

На церемонії вручення Сезара, 2002

На Каннському кінофестивалі, 2012

Сандрін Кіберлен, Мартен Прово та Еммануель Дево на прем'єрі фільму Віолетт, 2013

Еммануель Дево знялася майже у 80-ти кіно- та телефільмах.


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1986	ф	Вкрали Чарлі Спенсера!	On a volé Charlie Spencer	жінка топлес
1987	ф	Пансіон	La pension
1990	ф	Скажи мені так, скажи мені ні	Dis-moi oui, dis-moi non
1990	ф	Поцілуй мене	Embrasse-moi
1991	ф	День мерця	La vie des morts	Лоренс О'Медден Берк
1992	ф	Вартовий	La sentinelle	Клаудіа
1993	ф	Патріоти	Les patriotes	Рашель
1993	ф	Рятуйся сам	Sauve-toi	фармацевт
1994	ф	Клара	A Clara
1994	ф	Обопільна згода	Consentement mutuel	Джудіт
1994	ф	Забудь мене	Oublie-moi	Крістель
1994	тф	Юнак, який не спав	Le garçon qui ne dormait pas	Йоланда
1994	ф	Діти передмістя	Les enfants du faubourg	Елоді
1996	ф	Анна Оз	Anna Oz	Корін
1996	ф	Як я обговорював… (моє сексуальне життя)	Comment je me suis disputé...(ma vie sexuelle)	Естер
1996	тф	Ніжний	Tendre piège	Маріанна
1997	ф	Артемизія	Artemisia	Констанція
1997	ф	Переїзд	Le déménagement	Тіна
1997	ф	Правда — це жахливий недолік	La vérité est un vilain défault	Марі
1998	тф	Дорослі діти	Les grands enfants	Констанція
1998	тф	Місяць відпочинку	Un mois de réflexion	Маріанна
1999	ф	Прах з раю	Les cendres du paradis	Аріана
1999	ф	Хай живемо ми!	Vive nous	Клара
1999	ф	Рулі, моя пташка	Roule ma poule	Франс
1999	ф	Може бути	Peut-être	Джудіт
1999	ф	Життя мене не лякає	La vie ne me fait pas peur
1999	ф	Барбізонська спокуса	La tentation de l’innocence	Рафаель
1999	тф	Фінал	a finale	Marie-France Victoire
2000	тф	Читаючи смерть	Lire la mort
2000	тф	Тітонька і дядечко	Tontaine et Tonton	Жустіна
2000	ф	Ай!	Aïe	Клер
2000	ф	Естер Кан	Ester Kahn	італійка Сільвія
2000	ф	Тримай кишеню ширше!	Cours toujours	Софі
2001	ф	Поряд з раєм	Au plus près du paradis	молода кіноакторка
2001	ф	Втрачений час	Le temps perdu	Анна
2001	ф	Читай по губах	Sur mes lèvres	Карла
2001	тф	Фобії	Phobies	доктор Клер Маршаль
2002	ф	Суперник	L’adversaire	Маріанна
2002	ф	Легенда про червоного дракона	Rencontre avec le dragon	Гізела фон Бінген
2002	ф	Легше верблюдові	Il est plus facile pour un chameau	дружина Філіпа
2002	ф	Знаки пристрасті	Petites coupures	Гаелль
2002	ф	Варшава-Париж	Varsovie-Paris
2003	ф	Дружина Жиля	La femme de Gilles	Еліза
2003	ф	Королі та королева	Rois et reine	Нора Котерле
2003	ф	Ласкаво просимо до Швейцарії	Bienvenue en Suisse	Софі
2004	ф	Красунечка	Gentille	Fontaine Leglou
2004	ф	Вуса	La moustache	Аньєс
2004	ф	І моє серце завмерло	De battre mon coeur s’est arrêté	Кріс
2006	ф	Два життя... плюс одна	Deux vies... plus une	Еліан Вайс
2006	ф	Я чекаю кого-небудь	J ‘attends quelqu’un	Аньєс
2007	ф	Одного разу у Версалі	Bancs publics (Versailles rive droite	мати Артура
2007	ф	Ті, які залишаються	Ceux qui restent	Лоррен
2007	ф	Амбразура	Le créneau	Камілла
2007	ф	Різдвяна казка	Un conte de Noël	Фауна
2008	ф	Нез'ясовне	Unspoken	Грейс
2008	ф	Красиві хлопчаки	Les beaux gosses	директорка
2008	ф	Співучасниці	Complices	інспектор Мангін
2008	ф	Коко до Шанель	Coco avant Chanel	Емільєна д'Алансон
2008	тф	Дамський костюм	Tailleur pour dames	Сюзання
2008	ф	Пізніше	Plus tard	Франсуаза
2009	ф	Спочатку	A l’origine	Стефані
2009	ф	Дикі трави	Les herbes folles	Жозефа
2010	ф	Спільник	Les Complices
2011	ф	Чому ти плачеш?	Pourquoi tu pleures?	Сесілія
2011	ф	Опівнічний дозвіл	La permission de minuit	Карлотта
2012	ф	Вулиця Мандар	Rue Mandar	Розамунда
2012	ф	Син іншої	Le fils de l'autre	Оріс Зільер
2013	ф	Віолетт	Violette	Віолетта Леду
2013	ф	Домашнє життя	La vie domestique	Джудіт
2013	ф	Час пригод	Le temps de l'aventure	Алікс
2014	ф	Джек у царстві жінок	Jacky au royaume des filles	диктор
2014	ф	Якщо не ти, то я	Arrête ou je continue
2014	ф	Могли б залишитися друзями	On a failli être amies	Кароль
2017	ф	Номер перший	Numéro une	Еммануель Блаше

Визнання

Нагороди і номінації Еммануель Дево[6]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
1997	Найперспективніша акторка	Як я обговорював… (моє сексуальне життя)	Номінація
2002	Найкраща акторка	Читай по губах	Нагорода
2003	Найкраща акторка другого плану	Суперник	Номінація
2005	Найкраща акторка	Королі та королева	Номінація
2010	Найкраща акторка другого плану	Спочатку	Нагорода
2018	Найкраща акторка	Номер перший	Номінація
Європейська кіноакадемія
2002	Найкраща акторка	Читай по губах	Номінація
2002	Приз глядацьких симпатій	Читай по губах	Номінація
Премія «Люм'єр»
2005	Найкраща акторка	Королі та королева	Нагорода
2018	Найкраща акторка	Номер перший	Номінація
Кінофестиваль в Мар-дель-Плата
2005	Найкраща акторка	Дружина Жиля	Нагорода
Золота зірка кіно
2005	Найкраща акторка в головній ролі	Королі та королева	Нагорода
Туринський міжнародний фестиваль молодіжного кіно
2008	Найкращий	Нез'ясовне	Нагорода
Фестиваль романтичних фільмів у Кабурі
2013	Найкраща акторка художнього фільму	Час пригод	Нагорода

Примітки

http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs
Emmanuelle Devos Thierry Klifa в L'Express від 28 серпня 2007.(фр.)
The Jury of the 65th Festival de Cannes. festival-cannes.com. Cannes Film Festival. Процитовано 24 квітня 2015.
Emmanuelle Devos. L'Express. 28.8.2007. Процитовано 24.05.2015.
Emmanuelle Devos: «Pas de sitôt à la télé». Le Figaro. 15.02.2011. Процитовано 24.05.2015.
Повний перелік нагород на номінацій Еммануель Дево на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Еммануель Дево на сайті IMDb (англ.)
Біографія Еммануель Дево на сайті AlloCiné
Еммануель Дево на сайті uniFrance
Еммануель Дево на сайті oKino.ua

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[[http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs_http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs

[Express-2] Emmanuelle Devos Thierry Klifa в L'Express від 28 серпня 2007.(фр.)

[3] The Jury of the 65th Festival de Cannes. festival-cannes.com. Cannes Film Festival. Процитовано 24 квітня 2015.

[4] Emmanuelle Devos. L'Express. 28.8.2007. Процитовано 24.05.2015.

[5] Emmanuelle Devos: «Pas de sitôt à la télé». Le Figaro. 15.02.2011. Процитовано 24.05.2015.

[6] Повний перелік нагород на номінацій Еммануель Дево на сайті IMDb(англ.)