Еміль Аколла
Емі́ль Аколла́ (фр. Émile Acollas; 1826—1891) — французький юрист, соціаліст і антимілітарист.
| Еміль Аколла | |
|---|---|
| фр. Émile Acollas | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Émile Pierre Antoine René Paul Acollas |
| Народився |
24 червня 1826 Ла-Шатр[1] |
| Помер |
17 жовтня 1891[2][3] (65 років) Аньєр-сюр-Сен |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Третя французька республіка |
| Діяльність | правник, політик, журналіст |
| Галузь | юриспруденція |
| Знання мов | французька[2] |
| Нагороди |
 |
За активну пропаганду республіки в період імперії був репресований.
Від 1850 року завідував кафедрою права в Берні. Одночасно співробітничав у респ. газеті «Ревей» («Пробудження») Деле-клюза.
За Паризької Комуни 1871 був призначений деканом юридичного факультету в Парижі.
Праці
Перу А. належить велика кількість праць з права та політики, серед них
- «Філософія політичної науки» (1877),
- «Курс цивільного права» (1869–1873) та ін.
Примітки
- Аколла Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Proleksis enciklopedija — 2009.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.