Еміль Верхарн
| Еміль Вергарен | ||||
|---|---|---|---|---|
| Emile Verhaeren | ||||
 Еміль Вергарен — портрет роботи Тео ван Ріссельберґа (1915) | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Émile Adolphe Gustave Verhaeren | |||
| Народився |
21 травня 1855 Сінт-Амандс, провінція Антверпен, Бельгія | |||
| Помер |
27 листопада 1916 (61 рік) Руан, Франція ·залізнична аваріяd | |||
| Поховання | Sint-Amandsd | |||
| Країна |
 Бельгія[1] | |||
| Національність | Belgiansd | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | Левенський католицький університет (1835—1968) і Старий Левенський університет | |||
| Мова творів | французька | |||
| Напрямок | символізм | |||
| Членство | Cercle Artistique et Littéraired | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Еміль Верхарн у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Еміль Вергарен[2] (нід. Emile Verhaeren, 1855, Сінт-Амандс — 1916, Руан) — бельгійський поет, франскільон, писав французькою мовою. Один з лідерів поетичного напрямку символізму, який поширився по всій Європі на початку XX століття.
Життєпис
Народився у франкомовній фламандській родині, але з дитинства говорив також фламанським діалектом нідерландської мови. У 11 років його відправили на навчання у Гент, в єзуїтський інтернат, де він став абсолютним франкофоном.
Вергарн і Україна
Поезія Верхарна була популярна в Україні наприкінці XIX та в перші десятиліття XX ст. У 1922 р. в українському перекладі видано «Поезії», згодом — «Поеми» Вергарна. Українською мовою вірші Верхарна переклали Микола Терещенко, Микола Зеров, Георгій Шкурупій.
Великий вплив доробок Вергарна справив на Павла Тичину. Знаменним є початок восьмого віршу з циклу «В космічному оркестрі»: Людськість промовляє трьома розтрубами фанфар: Шевченко – Уїтмен – Верхарн. Мов кабелі од нації до нації, Потужно революції диктують на землі: Шевченко – Уїтмен – Верхарн. У Павла Тичини такий набір прізвищ не випадковий, а відбиває літературну ментальність часу, котра скерована була на зміну світобачення і української естетики. Лесь Герасимчук вважає, що в естетиці Тичини порівняльними є Шевченко і Вергарн, Хлєбников і Аполлінер[3].
У місті Вінниці одна з вулиць ще з 1921 р. носить ім'я Еміля Вергарна[4], Це єдина в Україні вулиця з такою назвою.
Див. також
- 12697 Вергарн — астероїд, названий на честь літератора.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Національна ідеологія Лесі Українки Дмитро Донцов
- Герасимчук, Лесь. Американський бард в Україні [Текст] : рецепція доробку В. Вітмена / Лесь Герасимчук // Зарубіжна література. Шкільний світ. – 2011. – № 2. – С. 22-23.
- Дурачина ты, простофиля! (Нил Крас) / Проза.ру. www.proza.ru. Процитовано 19 березня 2016.(рос.)
Посилання
- Верхарн Еміль // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 279. — ISBN 966-692-578-8.
- Верарен Еміль // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Поезія Еміля Верхарна (укр.)
- Верхарн Е. Вибране (серія: «Перлини світової лірики») (1966)
- Еміль Вергарен. Любовна поезія (аудіо) (укр.)
- Вибрані твори (фр.)
- Твори Emile Verhaeren у проєкті «Гутенберг» (фр.)
- LES CAMPAGNES HALLUCINEES, 1893 (фр.)