Еміль Верхарн

Еміль Вергарен
Emile Verhaeren
Еміль Вергарен — портрет роботи Тео ван Ріссельберґа (1915)
Ім'я при народженні фр. Émile Adolphe Gustave Verhaeren
Народився 21 травня 1855(1855-05-21)
Сінт-Амандс, провінція Антверпен, Бельгія
Помер 27 листопада 1916(1916-11-27) (61 рік)
Руан, Франція
·залізнична аваріяd
Поховання Sint-Amandsd
Країна  Бельгія[1]
Національність Belgiansd
Діяльність поет
Alma mater Левенський католицький університет (1835—1968) і Старий Левенський університет
Мова творів французька
Напрямок символізм
Членство Cercle Artistique et Littéraired
Автограф

 Еміль Верхарн у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Еміль Вергарен[2] (нід. Emile Verhaeren, 1855(1855), Сінт-Амандс 1916, Руан) бельгійський поет, франскільон, писав французькою мовою. Один з лідерів поетичного напрямку символізму, який поширився по всій Європі на початку XX століття.

Життєпис

Тео ван Ріссельберґ Читання творів Еміля Вергарена (1903)

Народився у франкомовній фламандській родині, але з дитинства говорив також фламанським діалектом нідерландської мови. У 11 років його відправили на навчання у Гент, в єзуїтський інтернат, де він став абсолютним франкофоном.

Вергарн і Україна

Поезія Верхарна була популярна в Україні наприкінці XIX та в перші десятиліття XX ст. У 1922 р. в українському перекладі видано «Поезії», згодом — «Поеми» Вергарна. Українською мовою вірші Верхарна переклали Микола Терещенко, Микола Зеров, Георгій Шкурупій.

Великий вплив доробок Вергарна справив на Павла Тичину. Знаменним є початок восьмого віршу з циклу «В космічному оркестрі»: Людськість промовляє трьома розтрубами фанфар: Шевченко – Уїтмен – Верхарн. Мов кабелі од нації до нації, Потужно революції диктують на землі: Шевченко – Уїтмен – Верхарн. У Павла Тичини такий набір прізвищ не випадковий, а відбиває літературну ментальність часу, котра скерована була на зміну світобачення і української естетики. Лесь Герасимчук вважає, що в естетиці Тичини порівняльними є Шевченко і Вергарн, Хлєбников і Аполлінер[3].

У місті Вінниці одна з вулиць ще з 1921 р. носить ім'я Еміля Вергарна[4], Це єдина в Україні вулиця з такою назвою.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Національна ідеологія Лесі Українки Дмитро Донцов
  3. Герасимчук, Лесь. Американський бард в Україні [Текст] : рецепція доробку В. Вітмена / Лесь Герасимчук // Зарубіжна література. Шкільний світ. – 2011. – № 2. – С. 22-23.
  4. Дурачина ты, простофиля! (Нил Крас) / Проза.ру. www.proza.ru. Процитовано 19 березня 2016.(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.