Еміль Гаргоров

Вихованець клубу «Локомотив» з рідного міста Софія. Дебютував у складі першої команди 10 квітня 1999 року в гостьовому матчі проти «Шумена» (0:2)[1] і загалом провів у рідній команді чотири сезони, взявши участь у 66 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу ЦСКА (Софія), до складу якого приєднався 2002 року. Відіграв за армійців з Софії наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі софійського ЦСКА, був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,52 голу за гру першості. За цей час Еміль двічі виграв з командою національний чемпіонат і ще один раз Кубок Болгарії.

Еміль Гаргоров (ліворуч) у складі ЦСКА в боротьбі проти капітана «Ліверпуля» Самі Гююпя у кваліфікації Ліги чемпіонів. 23 серпня 2005 року.

26 липня 2006 року Гаргоров перейшов у французький «Страсбур»[2]. Втім у новій команді болгарин майже не грав, провівши за півтора роки лише 4 матчі у чемпіонаті (по 2 у першому і другому дивізіонах), через що на початку 2008 року був відправлений на правах оренди назад до ЦСКА (Софія), з яким виграв своє третє чемпіонство у сезоні 2007/08. Повернувшись влітку до «Страсбура», який вилетів до Ліги 2, Еміль став частіше виходити на поле, зігравши за 2 сезони у 47 іграх чемпіонату, але у сезоні 2007/08 клуб зайняв 19-те передостаннє місце і вилетів до третього дивізіону, після чого болгарин покинув клуб.

17 червня 2010 року Гаргоров підписав угоду з румунською «Університатею» (Крайова)[3], але провівши там лише пів року в зимове трансферне вікно повернувся до ЦСКА (Софія), де і закінчував сезон, вигравши з командою Кубок Болгарії.

1 червня 2011 року Гаргоров підписати контракт на два роки з клубом «Лудогорець», у складі якого двічі поспіль став чемпіоном Болгарії, а в першому сезоні ще й виграв Кубок та Суперкубок країни. 11 вересня 2011 року Гаргоров відзначився хет-триком домашній грі чемпіонату проти «Славії» (6:0) і загалом у тому сезоні забив 13 голів. Влітку 2013 року по завершенні контракту[4] Еміль вкотре повернувся в ЦСКА (Софія)[5], відігравши за армійців сезон 2013/14, в якому став віце-чемпіоном країни.

13 липня 2014 року болгарин став гравцем клубу другого китайського дивізіону «Шицзячжуан Юнчан»[4], де виступав до кінця року і допоміг команді зайняти друге місце та вперше в історії вийти до китайської Суперліги. Втім сам Еміль там вже не зіграв, а натомість повернувся на батьківщину, де виступав за клуби вищого дивізіону «Локомотив» (Софія), «Локомотив» (Пловдив) та «Бероє».

15 вересня 2017 року Гаргоров підписав контракт з клубом Третьої ліги «ЦСКА 1948»[6]. Ця команда була утворена 2016 року після розколу в середині історичного ЦСКА, коли ця команда після втрати професіональної ліцензії придбала ліцензію «Літекса» і перейменувавши його на ЦСКА заявилась назад у вищий дивізіон. Незгодні із цим рішенням утворили новий клуб, в якому і став виступати Гаргоров, допомігши команді у сезоні 2017/18 виграти третій дивізіон і вийти до другого.

У лютому 2019 року Гаргоров приєднався до клубу «Вітоша» (Бистриця), який виступав у вищому болгарському дивізіоні. Станом на 10 квітня 2020 року відіграв за команду з Бистриці 20 матчів в національному чемпіонаті і забив 5 голів.

24 січня 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в товариській грі проти Мексики (0:2). Загалом зіграв за збірну у 22 матчах і забив 3 голи.