Збірна Туреччини з футболу

Туреччина кваліфікувалася для участі на чемпіонаті світу 1950 року в Бразилії, обігравши Сирію 7:0, але не змогла взяти участь в турнірі через фінансові проблеми.

Туреччина кваліфікувалася для участі і в наступному чемпіонаті світу 1954 року, обігравши Іспанію. Перший матч турецька команда програла іспанцям 1:4, але перемога у матчі-відповіді 1:0 дозволила проведення 3-го матчу між цими командами. Ця гра завершилася з рахунком 2:2, і місце Туреччини в основному турнірі було визначено жеребом. Туреччина на дебютному «мундіалі» опинитися в групі з угорцями і командою ФРН, хоча через незвичайний формат турніру Туреччина так і не зіграла з Угорщиною, натомість команда програла 1:4 німцям, але потім розгромила збірну Республіки Корея з рахунком 7:0. У матчі за право вийти з групи турки програли все тій же команді ФРН з рахунком 2:7.

Незважаючи на зростання рівня національного чемпіонату і хороші показники турецьких клубів на європейській арені, 1960-ті — невдалий період для збірної країни. У 1970-ті Туреччина була середняком у відбіркових турнірах до світових і європейських чемпіонатів, навіть не маючи особливих шансів пробитися на ці турніри.

Матч Туреччина-Хорватія на Євро-1996 на поштовій марці Азербайджану.

У 80-ті (1984 і 1987 роки) Туреччина зазнала найбільшої поразки в своїй історії, програвши двічі Англії з рахунком 0:8. В рамках кваліфікаційних ігор до чемпіонату світу 1990 року лише невдача в останньому матчі залишила збірну Туреччини за бортом чемпіонату, а ось в рамках відбору до чемпіонату Європи 1992 року турки взагалі зайняли останнє місце в групі. Єдиним їх значущим виступом у 1990-ті була гра на чемпіонаті Європи 1996 року, де, однак, Туреччина програла всі три матчі, не забивши жодного гола.

Збірна Туреччини, бронзовий призер чемпіонату світу-2002 на поштовій марці Азербайджану.

Зростаючий рівень турецького футболу був підтверджений третім місцем на чемпіонаті світу 2002 році. В 1/4 фіналу Туреччина обіграла Сенегал 1:0 (за правилом «золотого голу»), потім в півфіналі поступилася Бразилії 0:1, а в матчі за третє місце перемогла збірну Південної Кореї з рахунком 3:2[2][3][4]. У тому матчі Хакан Шюкюр відкрив рахунок на 11-й секунді, забивши найшвидший гол в історії чемпіонатів світу[5].

Влітку 2003 року Туреччина посіла 3-тє місце на Кубку Конфедерацій, на якому вона з молодим, експериментальним складом зіграла внічию з Бразилією, в результаті чого бразильці вибули з турніру. Турки в півфіналі програли майбутнім переможцям турніру, Франції, з рахунком 2:3, не забивши пенальті на останніх хвилинах. У матчі за третє місце Туреччина обіграла Колумбію 2:1, не зважаючи на те, що на тому турнірі багато тогочасних лідерів команди не грали.

Після серії успіхів турецька команда зазнала фіаско у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи 2004 року. Пропустивши вперед Англію з відривом всього в одне очко, Туреччина вийшла на збірну Латвії в стикових матчах. У Ризі команда Туреччини поступилася 0:1. У повторній зустрічі турки вели 2:0, але латвійці встигли зрівняти рахунок і вийшли у фінальну частину чемпіонату Європи. Туреччина ж залишилася за його бортом.

У відбірковому турнірі в групі з такими командами, як Данія, Греція і Україна, турки зайняли 2-е місце (Україна виграла групу і кваліфікувалася напряму). У серії плей-оф Туреччина програла збірній Швейцарії за правилом голів на чужому полі (в гостях програли 0:2, вдома виграли 4:2). Матч у Стамбулі запам'ятався масовою бійкою між футболістами після гри, внаслідок чого Туреччину змусили грати кілька матчів при порожніх трибунах.

Перед відбірковим турніром збірну покинули Тугай Керімоглу і Окан Бурук, кілька ключових гравців були травмовані, але перемога над Норвегією 2:1 принесла Туреччині заповітну путівку на Євро-2008 з другого місця у відбірковій групі.

Безпосередньо на фінальний турнір Туреччина поїхала без ряду гравців, включаючи Хакана Шюкюра, Халіла Алтинтопа, Їлдирая Баштюрка та інших, але взяла кілька ветеранів чемпіонату світу 2002 і Кубка конфедерацій 2003 років. У стартовому матчі вони поступилися португальцям 0:2[6], потім вирвали перемогу 2:1 на 92 хвилині у швейцарців[7], а в останній грі групового етапу, поступаючись 0:2, за 15 хвилин до кінця матчу тричі вразили ворота чехів і вирвали перемогу[8]. Героями матчу стали Арда Туран і Ніхат Кахведжі (оформив дубль). Навіть вилучення в кінці зустрічі Волкана Демірела, воротаря збірної, не налякало турків: захисник Тунджай Шанли, який заміняв воротаря, не вступав жодного разу в гру[9].

Збірна Туреччини під час кваліфікації Євро-2012.

В 1/4 фіналу турки грали з Хорватією: хорвати відкрили рахунок в кінці овертайму, але через хвилину турки сенсаційно зрівняли рахунок. У серії пенальті вони переграли хорватів 3:1 і сенсаційно вийшли в півфінал Євро-2008[10]. Однак у півфіналі у важкому матчі «яничари» поступилися німцям 2:3, тим самим завоювавши бронзу[11].

Після тріумфу на Євро-2008 Туреччина виступила в кваліфікаційному раунді вкрай невдало: за кілька турів до кінця турніру вона втратила теоретичні шанси пробитися на першість світу навіть через стикові матчі, поступившись другою сходинкою збірній Боснії і Герцеговини. Після цього багаторічний тренер Фатіх Терім оголосив, що подасть у відставку[12].

Туреччина потрапила в групу А в кваліфікації до Євро-2012, де посіла друге місце і потрапила в плей-оф, але там поступилась Хорватії. 14 листопада 2012 року Туреччина відсвяткувала свій 500-й матч в історії у товариській грі проти Данії на стадіоні «Тюрк-Телеком-Арена», Стамбул, який завершився внічию 1:1. Перед матчем були вшановані футболісти та тренери, які сприяли успіхам національної збірної в минулому. Турецька поп-співачка Хадісе, яка одягла майку національної команди з номером 500, виступила з невеликим концертом[13][14].

Туреччина потрапила в групу D у кваліфікації до чемпіонату світу 2014 року та зайняла четверте місце. В результаті по ходу відбору було звільнено тренера Абдулли Авчі. Натомість Фатіх Терім втретє повернувся до збірної, але поразка 0:2 від Нідерландів знищила останні надії на кваліфікацію.

Збірна Туреччини у 2016 році.

У відборі до Євро-2016 збірна Туреччини посіла третє місце в групі, пропустивши вперед Чехію, Ісландію і сенсаційно залишивши за бортом фінальної частини турніру бронзового призера ЧС-2014 Голландію, а також обійшовши збірні Латвії та Казахстану. З усіх команд, що посіли треті місця в групах, кращі показники виявилися у турків, тому «яничари» отримали пряму путівку на континентальну першість. У фінальному етапі збірна Туреччини зіграла невдало, програвши Хорватії 0:1 і чинному чемпіону Європи Іспанії 0:3 і лише в останньому матчі здолавши Чехію 2:0. Туреччина посіла третє місце в групі, але через гірші показники залишилася без плей-оф.

Туреччина потрапила в групу I у кваліфікації до чемпіонату світу 2018 року. Під час кваліфікації головний тренер Фатіх Терім покинув посаду[15] і його замінив 72-річний колишній румунський тренер Мірча Луческу. Після восьми ігор Туреччина мала високі шанси вийти на турнір, але поразка 0:3 проти Ісландії вдома погіршила ситуацію, а нічия 2–2 в останньому десятому турі проти Фінляндії опустила команду на четверте місце.

Після провалу у попередній кваліфікації Луческу був звільнений, а новим тренером став Шенол Гюнеш, що розпочав революцію в команді, залучивши багатьох молодих талантів, тільки зберігаючи із ветеранів Бурака Їлмаза і Емре Белезоглу . Реструктуризація команди виявилася вдалою, оскільки Туреччина провела одну з найкращих кампаній у новітній історії. Туреччині вдалося домогтися перемоги 2:0 проти діючих чемпіонів світу і фаворитів групи Франції у Коньї, а згодом і зіграти внічию 1:1 на «Стад де Франс». Втім результати з аутсайдерами групи були не такі вдалі, так Андорі турки забили переможний гол лише на 89-й хвилині на «Водафон Парк» у Стамбулі, а єдину поразку в групі зазнала проти Ісландії в Рейк'явіку, програвши 1:2. Зігравши з ними ж внічию 0:0 вдома, Туреччина програла перше місце у групі Франції, але з другого вийшла на чемпіонат Європи, який згодом через пандемію коронавірусу був перенесений на літо 2021 року.

Безпосередньо на турнірі турки програли усі три матчі групового етапу із загальним рахунком 1:8, після чого завершили виступи на ньому.

Кубок конфедерацій
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н*	П	ГЗ	ГП
1992	Не кваліфікувалась
1995
1997
1999
2001
2003	3 місце	3	5	2	1	2	8	8
2005	Не кваліфікувалась
2009
2013
2017
Всього	3 місце	1/10	5	2	1	2	8	8

*В рахунок нічиїх включені в тому числі і матчі, переможець яких був визначений в серії пенальті.

Заявка збірної для участі у чемпіонаті Європи 2020 року. Вік гравців наведено на день початку змагання (11 червня 2021 року), дані про кількість матчів і голів — на дату подачі заявки (1 червня 2021 року).

№	Поз.	Гравець	Дата народження (вік)	Ігри	Голи	Клуб
1	1ВР	Мерт Гюнок	(1989-03-01)1 березня 1989 (вік 32 роки)	22	0	Істанбул Башакшехір
2	2ЗХ	Зекі Челік	(1997-02-17)17 лютого 1997 (вік 24 роки)	19	2	Лілль
3	2ЗХ	Меріх Демірал	(1998-03-05)5 березня 1998 (вік 23 роки)	20	0	Ювентус
4	2ЗХ	Чаглар Сьоюнджю	(1996-05-23)23 травня 1996 (вік 25 років)	34	2	Лестер Сіті
5	3ПЗ	Окай Йокушлу	(1994-03-09)9 березня 1994 (вік 27 років)	33	1	Вест-Бромвіч Альбіон
6	3ПЗ	Озан Туфан	(1995-03-23)23 березня 1995 (вік 26 років)	59	9	Фенербахче
7	4НП	Ченгіз Юндер	(1997-07-14)14 липня 1997 (вік 23 роки)	28	8	Лестер Сіті
8	3ПЗ	Дорухан Токез	(1996-05-21)21 травня 1996 (вік 25 років)	9	1	Бешикташ
9	4НП	Кенан Караман	(1994-03-05)5 березня 1994 (вік 27 років)	21	5	Фортуна (Дюссельдорф)
10	3ПЗ	Хакан Чалханоглу	(1994-02-08)8 лютого 1994 (вік 27 років)	55	13	Мілан
11	4НП	Юсуф Язиджи	(1997-01-29)29 січня 1997 (вік 24 роки)	30	1	Лілль
12	1ВР	Алтай Байиндир	(1998-04-14)14 квітня 1998 (вік 23 роки)	1	0	Фенербахче
13	2ЗХ	Умут Мераш	(1995-12-20)20 грудня 1995 (вік 25 років)	12	0	Гавр
14	3ПЗ	Тайлан Антальяли	(1995-01-08)8 січня 1995 (вік 26 років)	5	0	Галатасарай
15	2ЗХ	Озан Кабак	(2000-03-25)25 березня 2000 (вік 21 рік)	11	0	Ліверпуль
16	4НП	Енес Юнал	(1997-05-10)10 травня 1997 (вік 24 роки)	22	2	Хетафе
17	4НП	Бурак Їлмаз (капітан)	(1985-07-15)15 липня 1985 (вік 35 років)	66	28	Лілль
18	2ЗХ	Рідван Їлмаз	(2001-05-21)21 травня 2001 (вік 20 років)	2	0	Бешикташ
19	3ПЗ	Оркун Кекчю	(2000-12-29)29 грудня 2000 (вік 20 років)	5	0	Феєнорд
20	3ПЗ	Абдулкадір Омюр	(1999-06-25)25 червня 1999 (вік 21 рік)	9	0	Трабзонспор
21	3ПЗ	Ірфан Кахведжі	(1995-07-15)15 липня 1995 (вік 25 років)	18	0	Фенербахче
22	2ЗХ	Каан Айхан	(1994-11-10)10 листопада 1994 (вік 26 років)	36	4	Сассуоло
23	1ВР	Угурджан Чакир	(1996-04-05)5 квітня 1996 (вік 25 років)	7	0	Трабзонспор
24	3ПЗ	Керем Актюркоглу	(1998-10-21)21 жовтня 1998 (вік 22 роки)	1	0	Галатасарай
25	2ЗХ	Мерт Мюлдюр	(1999-04-03)3 квітня 1999 (вік 22 роки)	7	0	Сассуоло
26	3ПЗ	Халіл Дервішоглу	(1999-12-08)8 грудня 1999 (вік 21 рік)	2	1	Галатасарай

Рюштю Речбер — рекордсмен збірної за кількістю матчів (120).

Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу[16]. Станом на 14 жовтня 2019 року.

Хакан Шюкюр — рекордсмен збірної за кількістю забитих голів (51).

Гравці з рівною кількістю голів подаються в хронологічному порядку досягнення результату. Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу.[17] Станом на 14 жовтня 2019 року.