Ендюранс (кратер)
Ендюранс (англ. Endurance) — ударний кратер на Марсі. Знаходиться на плато Меридіана по координатах 1.9° пд. ш. 354.5° сх. д.. Його досліджував марсохід Оппортьюніті с травня по грудень 2004 року. Цей кратер названий іменем британського морського судна «Ендюранс» (Endurance), на котрому експедиція Ернеста Шеклтона пробувала підійти до Антарктиди, але потерпіла невдачу.
| Ендюранс | ||||
|
Кратер Ендюранс, сфотографований орбітальним апаратом MRO | ||||
| 1.9° пд. ш. 5.5° зх. д. | ||||
| Небесне тіло | Марс | |||
| Діаметр | 0,13 км | |||
| Найбільша глибина | 20 м | |||
| Епонім | корабель «Ендюранс». | |||
 Ендюранс у Вікісховищі | ||||
Оппортьюніті ввійшов всередину кратера 15 червня (134 сол), і 14 грудня (315 сол), закінчивши його вивчення, виїхав. Знаходячись всередині кратера, ровер долав різні перешкоди, зокрема, круті схили. Місцями були проблеми зчеплення коліс з грунтом і пробуксовки.
Дослідження марсоходом Оппортьюніті
Після прибуття до кратеру Оппортьюніті почав вивчати його геологію. Ровер успішно спустився в кратер і почав досліджувати місце, яке отримало назву «Каратепе».
На малюнку зліва показані шари гірських порід, позначені буквами. Структура і хімічний склад мінялись з глибиною. Таким чином, учені зробили висновок, що вік їх можна пояснити схемою (картинка зліва); ті, що вище, — більш молоді, нижні — більш давні.
Оппортьюніті поїхав всередину кратера для дослідження піщаних дюн. Він вивчив різні виходи гірських порід. Було прийнято рішення не їздити по дюнах (з побоювання, що ровер може в них застрягнути). Замість цього Оппортьюніті займався дослідженнями оточуючих дюни каменів, перед тим як виїхав із кратера. По дорозі він наткнувся на камінь, названий «Wopmay». Його вивчення дало невпевнені свідчення на користь того, що камені на дні кратера піддавались впливу води і до, і після формування кратера.
Далі ровер відправився в місце під назвою «Burns Cliff». Ця назва дана на честь покійного геолога Роджера Бернса із Массачусетського технологічного інституту. Сильне прослизання коліс ровера заважало використовувати для досліджень маніпулятор, але Оппортьюніті передав знімки цього місця у високій роздільній здатності, зроблені камерою Pancam. На знімках видно шари осадових порід, які, можливо, були відкладені в рідкому середовищі. Ці породи пізніше були названі формацією Бернс, але до затвердження Міжнародним астрономічним союзом це ім'я не є офіційним.
Burns Cliff був останнім пунктом досліджень в кратері. Під час виїзду із кратера у ровера продовжились проблеми с прослизанням. Залишивши позаду кратер Ендюранс, ровер направився до свого теплозахисного екрана. Позаду нього був знайдений незвичайний камінь, який пізніше виявився першим виявленим на іншій планеті метеоритом — Heat Shield Rock.
Пошук води
Оппортьюніті провів близько півроку, вивчаючи кратер Ендьюранс. За цей час він зібрав багато даних, які підтвердили гіпотезу про наявність в минулому рідкої води на Марсі. Виявилося, що вода покривала цю місцевість багато разів: водойми з'являлися і зникали, залишаючи евапоріти. Вивчення їх складових, зокрема, сульфатів, вказує на те, що ця вода була досить кислотною, але це, на думку дослідників, не виключає можливості наявності в минулому в цих місцях життя.
