Енергетика Хорватії

Енергетика Хорватії описує виробництво, споживання та імпорт енергії та електроенергії в Хорватії.

ГЕС Дубрава

Хорватія в основному задовольняє свої потреби в електроенергії з гідроелектростанцій та частково від атомної електростанції Кршко, яка є співвласником державних енергокомпаній Хорватії та Словенії.

Hrvatska elektroprivreda (HEP) - національна енергетична компанія, яка займається виробництвом, передачею та розподілом електроенергії.

У 2009 році споживання електроенергії становило 17,5 терават-годин, що приблизно на 1% менше, ніж у 2008 році. [1]

Електроенергія

Виробництво
Виробництво енергії в Хорватії

Загальна встановлена потужність генеруючих об’єктів, збудованих у Хорватії, становить 3745 МВт, 2079 МВт - частка гідроенергетики, а 1666 МВт - від теплових електростанцій. Є 25 гідроелектростанцій, більшість з яких розташовані на узбережжі (включаючи однонасосну акумуляторну гідроелектростанцію, RHE Velebit) та 7 теплових електростанцій, 3 з яких також виробляють тепло для промисловості та опалення в містах. Також 338 МВт є у власності АЕС Кршко, а 210 МВт - від приватної теплоелектростанції Plomin 2.[2]

У 2009 році внутрішнє виробництво становило 12015 ГВт-год, що становило 67,9% від загального внутрішнього попиту. Залишилися 32,1% за рахунок торгівлі. Загальне споживання становило 17697 ГВт-г, що на 1% зменшилося порівняно з 2008 р.[3]

Передача електроенергії

Хорватська електромережа складається з ліній на трьох різних номінальних рівнях напруги, а саме 400, 220 та 110 кВ. Загальна довжина ліній високої напруги - 7,315 км.

Мережа часто була мішенню нападів під час війни в Хорватії за незалежність, що призводило до частих відключень протягом цього періоду. З цього моменту мережа була відремонтована та підключена до синхронної мережі синхронних зон 1 і 2 континентальної Європи, що зробило її знову важливою транзитною системою. [4]

Поширення

Відповідно до закону про енергетику 2004 року, споживачам у Хорватії дозволяється вибирати бажаного дистрибутора електроенергії. Однак HEP Operator distribucijskog sistema або HEP-ODS (дочірня компанія Hrvatska elektroprivreda) залишається найбільшим дистрибутором як для промисловості, так і для домогосподарств. Її розподільна сітка протяжністю 132 938 км (82 603,84 милі), встановлена 26 764 трансформаторів загальною потужністю 14 170 МВА.

У 2009 році було 2 310 811 клієнтів, 90,8% яких були домогосподарствами.[5]

Атомна енергетика

У Хорватії немає атомних електростанцій на своїй території. Хорватія є співвласником атомної електростанції Кршко разом зі Словенією; підприємство Кршко було побудовано в епоху Югославії на території нинішньої Словенії. Станом на 2008 рік 17% споживання електричної енергії у Хорватії забезпечується АЕС Кршко [6], яка, як очікується, буде знято з експлуатації в 2023 році. [7]

У 1978 році Адріатичний острів Вир був обраний як місце для майбутньої атомної електростанції, але ці плани було скасовано [8].

Згідно з повідомленнями, з 2009 р. Хорватія обговорює варіант будівництва атомної електростанції з Албанією, в районі на березі Скадарського озера, на кордоні з Албанією та Чорногорією. У квітні 2009 року уряд Хорватії заперечив, що будь-яка угода була підписана. [9]

У опитуванні 2012 року серед 447 громадян Хорватії, яких запитали «Чи вважаєте ви, що виправдано використовувати ядерну енергію для виробництва електроенергії?», 42% відповіли «так», а 44% відповіли «ні».[10]


Див. також

Примітки
  1. HEP 2009 annual report. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 14 серпня 2011.
  2. http://www.hep.hr/proizvodnja/en/basicdata/default.aspx HEP Basic Production Data
  3. http://www.hep.hr/ops/en/hees/data.aspx HEP electricity data
  4. http://www.hep.hr/ops/en/hees/default.aspx HEP Croatian power system
  5. HEP ODS 2009 annual report. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 14 серпня 2011.
  6. 2014. Hrvatska bez nuklearke u mraku. Nacional (Croatian) (642). 3 березня 2008. Процитовано 30 жовтня 2016.
  7. «Nuklearna elektrana» (hr). Croatian Encyclopedia. http://www.enciklopedija.hr/natuknica.aspx?id=44374. Процитовано 30 жовтня 2016.
  8. Rajski otok za divlju gradnju. Nacional (Croatian) (441). 27 квітня 2004. Процитовано 30 жовтня 2016.
  9. Croatia Denies Nuclear Plant Contract. climatesceptics.org. 21 квітня 2009. Процитовано 9 квітня 2013.
  10. Stav javnosti o potrebi izgradnje odlagališta radioaktivnog otpada u Republici Hrvatskoj [Public opinion on necessity for construction of repository in the Republic of Croatia] (PDF). Rudarsko-geološko-naftni Zbornik (хор.) (Faculty of Mining, Geology and Petroleum Engineering, University of Zagreb) 24 (1): 73–80. July 2012. Процитовано 30 жовтня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.