Енозіс

Ено́зіс (також «еносіс», грец. Ένωσις — союз) — рух за возз'єднання з історичною батьківщиною, а також ідеологічні та військові прагнення до приєднання до суверенної Греції у XIX-ХХ ст. у регіонах з переважаючим грецьким населенням, що знаходилися під управлінням інших держав (передусім, Османської імперії, а пізніше — Туреччини, Великою Британії, Королівства Італія, Болгарії, Албанії та ін.). З одного боку, рух Енозісу посприяв збереженню та відродженню грецької мови та грекохристиянської культури у значній частині Середземноморського регіону, з іншого ж боку, процеси Енозісу призвели до виникнення ряду невирішених конфліктів у регіоні (зокрема, на території Кіпру).

Енозіс
Держава	Греція і  Кіпр

Зростання території Греції у XIX-XX ст.

Ідеї Енозісу у першу чергу відповідали інтересам грецьких меншин, що складали більшість населення деяких прилеглих до Греції регіонів сусідніх держав, первинно у боротьбі проти турецького панування. При цьому, у самій Греції ці ідеї також знаходили значні націонал-патріотичні відгуки й пізніше оформилися у Велику ідею Венізелоса — організований план з відродження грецької єдності на зразок колишньої Візантійської імперії.