Енола Ґей

Енола Ґей (англ. Enola Gay)— стратегічний бомбардувальник моделі B-29 «Суперфортеця» 509-ї Змішаної Групи ВПС Армії США[1], який 6 серпня 1945 року скинув першу у світі ядерну бомбу «Малюк» на японське місто Хіросіма наприкінці Другої світової війни. Літак був названий на честь Еноли Ґей Тіббетс, матері командира і пілота Пола Тіббетса[2].

Полковник Пол Тіббетс прощається з кабіни «Еноли Ґей» перед вильотом до Хіросіми вночі 6 серпня 1945 року.

З 2003 року експонується в Національному музеї авіації та космонавтики США.

Друга світова

«Енола Ґей» був літаком 509-ї Змішаної Групи у складі 393-ї бомбардувальної ескадрильї ВПС Армії США[3], одним з 15 переоснащених літаків B-29 під кодовим ім'ям «Срібні блюдця» (Silverplate), які мусили скинути ядерні бомби на Японію. Його збудувала компанія Ґленн Л. Мартін на заводі в місті Омаха штату Небраска на Оффуттівські авіабазі США. 9 травня 1945 року полковник Пол Тіббетс, командир 509-ї Змішаної Групи, особисто відібрав цей бомбардувальник на конвеєрі для проведення ядерного удару по Японії.

Літак був прийнятий на озброєння авіацією США 18 травня 1945 року і приписаний до команди В-9 під командуванням акапітана Роберта Л'юїса. 14 червня 1945 року бомбардувальник доставили з Охами до бази 509-ї Змішаної Групи на армійському летовищі Вендовер в штаті Юта. Тринадцятьма днями пізніше машина була перекинута до Гуаму, де пройшла переоснащення, і 6 липня 1945 року прибула до авіабази на острові Тініан. Початково ідентифікаційний номер літака був «12», але 1 серпня як заходи безпеки на хвостовику додали позначку 6-го бомбардувального загону — «R» в колі та змінили номер на «82», щоб уникнути плутанини з іншим літаком цього загону.

В липні 1945 року, після 8 тренувальних та 2 бойових операцій зі скинення тренувального знаряду на промислові цілі в японських містах Кобе та Наґоя, 31 липня бомбардувальник вирушив на генеральну репетицію перед виконанням ядерного удару.


B-29, «Енола Ґей», 44-86292. 6 серпня 1945 року скинув «Малюка» на Хіросіму

5 серпня 1945 року, під час підготувань для проведення першого у світі ядерного бомбардування, пілот Пол Тіббетс назвав літак «Енола Ґей», на честь своєї матері Еноли Ґей Тіббетс. Він написав це ім'я на носі машини. Початковий командир бомбардувальника, Роберт Л'юїс, був розчарований, тим що Тіббетс відсторонив його від пілотування, і, на додаток, розмалював його літак.

Ядерне бомбардування Хіросіми 6 серпня 1945 року бомбардувальник «Енола Ґей» виконав без промахів і повернувся на базу в Тініані.

Екіпаж 6 серпня 1945 року
Члени екіпажу «Еноли Ґей». З ліва на право: Феребі, Тіббетс, ван Кірк, Л'юїс.
  • Полковник Пол Тіббетс — командир екіпажу, пілот.
  • Капітан Роберт Л'юїс — другий пілот.
  • Майор Томас Феребі — бомбардир.
  • Капітан Теодор ван Кірк — штурман.
  • Лейтенант Джекоб Безер — спеціаліст з протирадарної боротьби.
  • Капітан ВМС США Вільям Парсонс — спеціаліст з ядерної бомби.
  • Молодший лейтенант Морріс Р. Джеппсон — помічник спеціаліста з ядерної бомби.
  • Сержант Джо Стіборік — оператор радару.
  • Сержант Роберт Карон — хвостовий стрілець.
  • Сержант Вейн Дазенберрай — бортінженер.
  • Сержант Роберт Шумард — помічник бортінженера.
  • Шифрувальник першого класу Річард Нельсон — радист.

Подальша історія

8 листопада 1945 року Л'юїс перевів «Енолу Ґей» до армійського летовища Розвел в штаті Нью Мексико. 29 квітня 1946 року літак брав участь в ядерних випробуваннях США операції «Кросроадз».

30 серпня того ж року бомбардувальник зняли з озброєння авіації США.

У 1995 році кабіна та носова частина «Еноли Ґей» були виставлені у Національному музеї авіації та космонавтики США. З 2003 року повністю реконструйований літак знаходиться в Центрі Стівена Удвар-Хазі цього музею.

Див. також

Примітки
  1. B-29-45-MO, серійний номер 44-86292, індитифікаційний код 82 («Enola Gay B-29». Columbus, Ohio: Mid Coast Marketing, 2001. Enola Gay Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine. Переглянуто: 19 грудня 2007).
  2. Paul Tibbets Commanded Enola Gay, dropped first atomic bomb on Hiroshima, AcePilots.com. Переглянуто: 19 грудня 2007
  3. Knaack, Marcelle Size. Post-World War II bombers, 1945—1973. Washington: Office of Air Force History, 1988. ISBN 0-16-002260-6.

Джерела та література
  • Boeing B-29 Superfortress.Baugher's Encyclopedia of American Aircraft.
  • Bowers, Peter M. Boeing B-29 Superfortress. Stillwater, Minnesota: Voyageur Press, 1999. ISBN 0-933424-79-5.
  • Campbell, Richard H. The Silverplate Bombers: A History and Registry of the Enola Gay and Other B-29s Configured to Carry Atomic Bombs. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, 2005 ISBN 0-7864-2139-8.
  • 509th CG Aircraft Page, MPHPA
  • Hess, William N. Great American Bombers of WW II. St. Paul, Minnesota: Motorbooks International, 1999. ISBN 0-7603-0650-8.
  • LeMay Curtis and Yenne, Bill. Super Fortress. London: Berkley Books, 1988. ISBN 0-425-11880-0.
  • Mann, Robert A. The B-29 Superfortress: A Comprehensive Registry of the Planes and Their Missions. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, 2004. ISBN 0-7864-1787-0.
  • National Museum B-29 Superfortress. Official Fact Sheet.
  • Pace, Steve. Boeing B-29 Superfortress. Ramsbury, Marlborough, Wiltshire, United Kingdom: Crowood Press, 2003. ISBN 1-86126-581-6.
  • Thomas, Gordon and Witts, Max Morgan. Enola Gay. New York: Stein & Day Publishing, 1977. ISBN 0-8128-2150-5.
  • Wheeler, Keith. Bombers over Japan. Virginia Beach, Virginia: Time-Life Books, 1982. ISBN 0-8094-3429-6.

Посилання

Відео
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.