Пол Тіббетс

Пол Ворфілд Тіббетс народився 23 лютого 1915 року в місті Квінсі на заході штату Іллінойс, США, в сім'ї Пола Тіббетса і Еноли Ґей Хаґґард. Він ріс у Седар Репідс штату Айова, де його батько займався гуртовим продажем цукерок. У 1930 році сім'я переїхала до міста Де-Мойн того ж штату, а згодом до Маямі штату Флорида. Молодий Тіббетс відвідував Флоридський університет в Ґаінесвіллі і з 1934 року був членом студентського мілітарного братства Сігма Ну (ΣΝ).

Полковник Тіббетс на тлі «Еноли Ґей»

25 лютого 1937 року Тіббетс був зарахований до кадетів-авіаторів Авіації армії США в форті Томас штату Кентукі. За рік він отримав звання молодшого лейтенанта і свій літак в містечку Келлі Філд в штаті Техас. В березні 1942 роу Тіббетса призначили командиром 340-го бомбардувальної ескадрильї, 97-ї важкобомбардувальної групи бомбардувальників B-17 «Літаюча фортеця». 17 серпня 1942 року він керував головним бомбардувальником 8-ї повітряної армії США в операції проти Німеччини з територї Великої Британії, а також брав участь в операціях над Середземним морем, поки не був відкликаний назад до США для тестування нових бомбардувальників В-29 «Суперфортеця». Тіббетс мав репутацію одного з найкращих американських авіаторів і був особистим пілотом генерала Дуайта Ейзенхауера під час Другої світової війни.

У вересні 1944 році полковнику Тіббетсу було доручено командування підрозділом на авіабазі Вендовер штату Юта, що був пов'язаний із «Манхеттенським проєктом». Згодом цей підрозділ був переформований на 509-ту Змішану Групу, яка мусила здійснити ядерний удар по Японії. 5 серпня 1945 року Тіббетс назвав літак В-29, призначений для проведення першого у світі ядерного бомбардування, на честь своєї матері «Енола Ґей» і 6 серпня вилетів на ньому з авіабазі Тініан на Маріанських островах бомбардувати Хіросіму. Ядерна бомба «Малюк», скинута «Енолою Ґей» о 8:15 того ж дня, призвела до загибелі десятків тисяч мешканців японського міста.

У 1959 році Тіббетс отримав звання бригадного генерала, працював військовим аташе в Індії, а 31 серпня 1966 року полишив лави ВПС США.

Він був одружений з Люсі Вінґейт, з якою розлучився 1953 року. Другою дружиною Тіббетса була Андреа.

Тіббетс у 2003 році.

З 1966 по 1970 роки Тіббетс працював на підприємство «Екзек'ютів Джет Авіейшн» в місті Колумбус штату Огайо. Згодом він звільнився і повернувся до Маямі у Флориді, проте затримався там лише до 1974 року. Повернувшись до Колумбусу, він став президентом вищезгаданого підприємства з 1976 по 1987 роки.

У 1976 році Тіббетс взяв участь у розважальному авіашоу в Техасі, де на літаку В-29 імітував скинення ядерної бомби на Хіросіму. Через це уряд США був змушений вибачитися перед Японією. Сам Тіббетс заявив, що виступ на авіашоу образою не вважає[10].

На 2006 рік онук Тіббетса, Пол Тібетс IV, був командиром 393-го бомбардувальної ескадрильї на авіабазі Вайтмен в штаті Місурі, однієї з двох ескадрилей 509-ї Змішаної Групи, якою командував його дід.

Протягом життя Тіббетс давав багато інтерв'ю з приводу бомбардування Хіросіми. В жодному з них він не жалкував за здійснену операцію і не співчував учасникам трагедії. В інтерв'ю 1975 року він говорив:

Я гордий тим, що я зміг розпочати з нічого, спланувати це (бомбардування) і виконати роботу так досконало як я її виконав... Я добре сплю кожну ніч.[10]

В інтерв'ю 2005 року Тіббетс заявив:

Якщо я буду поставлений в такі самі умови (як перед бомбардуванням Хіросіми), то, диявол, я зроблю це знову!

1 листопада 2007 року Тіббетс помер у власному будинку в Колумбусі штату Огайо. За його заповітом він відмовився від похорону і могили, яка б могла стати місцем паломництва прибічників антиядерного руху. Тіббетса кремували і розсипали його прах у водах Ла-Маншу.

• Інтерв'ю з П. В. Тіббетсом(англ.)
• Інтерв'ю з екіпажем «Еноли Ґей»(англ.)