Енріке Ромеро

Народився 23 червня 1971 року в місті Херес-де-ла-Фронтера. Вихованець футбольної школи клубу «Логроньєс».

6 червня 1992 року в останньому турі Ла Ліги дебютував за основну команду «Логроньєса», вийшовши на заміну на 88 хвилині в матчі проти «Валенсії». В наступному сезоні гравець знову мало залучався до основної команди, але у сезоні 1993/94 Ромеро став гравцем основи і, зігравши 29 матчів у чемпіонаті, допоміг команді зайняти останнє рятівне 16 місце.

Відразу після цього Ромеро перейшов у «Валенсія», де грав протягом трьох сезонів, причому 1996 року став віце-чемпіоном Іспанії.

Сезон 1997/98 Ромеро провів у складі «Мальорки», з якою зайняв 5 місце в чемпіонаті, а також став фіналістом національного кубка.

Влітку 1998 року уклав контракт з клубом «Депортіво», у складі якого провів наступні вісім років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Депортіво» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і став з командою чемпіоном, володарем Кубку Іспанії та дворазовим переможцем Суперкубка Іспанії. До 2006 рокуу Ромеро був витіснений зі складу Жоаном Капдевілою і перейшов в «Реал Бетіс», де грав ще один сезон, після чого завершив кар'єру.

23 лютого 2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі з командою Хорватії, вийшовши на заміну на 84 хвилині замість Хосеба Ечеберрії[1].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, де іспанці дійшли до чвертьфіналу, програвши в серії пенальті господарям з Південної Кореї. На цьому турнірі він зіграв три матчі[2]..

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни лише 10 матчів.

• Чемпіон Іспанії (1):

«Депортіво»: 1999–00

• Володар Кубка Іспанії (1):

«Депортіво»: 2001–02

• Володар Суперкубка Іспанії (2):

«Депортіво»: 2000, 2002

• Енріке Ромеро на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Статистика виступів в Іспанії на сайті BDFutbol.com (англ.)