Енцо Моаверо-Міланезі
Енцо Моаверо-Міланезі (італ. Enzo Moavero Milanesi; 17 серпня 1954, Рим) — італійський юрист і політик, міністр без портфеля з європейських справ (16 листопада 2011 — 22 листопад 2014 року). Міністр закордонних справ Італії з 1 червня 2018 року, в кабінеті Джузеппе Конте.
Енцо Моаверо-Міланезі | |
---|---|
італ. Enzo Moavero Milanesi | |
Ім'я при народженні | італ. Enzo Moavero Milanesi |
Народився |
17 серпня 1954 (67 років) Рим, Італія |
Країна | Італія |
Діяльність | політик, викладач університету, адвокат, державний службовець |
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
Знання мов | італійська |
Заклад | Коледж Європи, Європейська Комісія, Guardia di Finanzad, Римський університет ла Сапієнца, Libera Università Internazionale degli Studi Sociali Guido Carlid і Університет Луїджі Бокконі |
Посада | міністр закордонних справ Італії, Italian minister for EU Affairsd і Italian minister for EU Affairsd |
Партія | Громадянський вибір (партія) |
Нагороди | |
Сайт | esteri.it/mae/it/ministro |
|
Життєпис
У 1977 році закінчив Римський університет ла Сап'єнца, де вивчав право. Пізніше спеціалізувався в європейському праві в коледжі Європи (Брюгге). Роком пізніше отримав в Техаському університеті (Даллас) диплом з міжнародного права. У студентські роки координував римську секцію Студентського руху. У 1983 році почав працювати в апараті Генерального управління конкуренції Комісії Європейської ради, а з 1989 року — в апараті заступника голови і єврокомісара з питань науки, досліджень та розвитку, телекомунікацій та інновацій, християнського демократа Філіппо Марія Пандольфі, а у 1991 році очолив його апарат[1].
У 1977—1979 рр. — служив в Фінансової гвардії.
У 1992—1994 рр. — займав різні посади в італійських урядах. У першому уряді Джуліано Амато очолював Секретаріат з європейських справ при Генеральному секретаріаті президії уряду.
У 1993—1996 рр. — викладав європейське право в університеті «Ла Сапієнца» і у Вільному міжнародному університеті суспільних наук імені Гвідо Карлі, у 1996—2000 рр. — у міланському університеті Бокконі.
З 1995 року перебував в апараті Маріо Монті спочатку як єврокомісар з внутрішнього ринку, потім — по конкуренції, у 2002 році призначений генеральним секретарем Європейської комісії, з 2005 по 2006 роки був генеральним директором Управління радників з європейської політики Єврокомісії. До 2012 року був членом суду першої інстанції Суду Європейського союзу у Люксембурзі.
У 2002—2006 рр. — викладав в «Ла Сапієнца», потім — в університеті Гвідо Карлі.
16 листопада 2011 року отримав посаду міністра без портфеля з європейських справ в безпартійному уряді Маріо Монті, 28 квітня 2013 року зберіг посаду при формуванні уряду Енріко Летта, представляючи партію Маріо Монті «громадянський вибір».
1 червня 2018 року — призначений міністром закордонних справ в уряді Джузеппе Конте[2].
Нагороди та відзнаки
- Кавалер великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».
- Великий офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».
- Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».
- Медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва».
- Орден «Дружба» (2018, Азербайджан) — за великі заслуги в зміцненні міждержавних відносин Азербайджанської Республіки з Італійською Республікою [3].
Примітки
- Enzo Moavero Milanesi (італ.). il Sole 24 Ore. 28 липня 2016. Процитовано 4 квітня 2018.
- Governo Conte. Ecco chi sono i 18 ministri (solo 5 donne) (італ.). Avvenire. 31 травня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
- Розпорядження Президента Азербайджанської Республіки про нагородження Енцо Моаверо-Міланезі орденом «Достлуг»