Енцо Моаверо-Міланезі

Енцо Моаверо-Міланезі (італ. Enzo Moavero Milanesi; 17 серпня 1954, Рим) — італійський юрист і політик, міністр без портфеля з європейських справ (16 листопада 2011 — 22 листопад 2014 року). Міністр закордонних справ Італії з 1 червня 2018 року, в кабінеті Джузеппе Конте.

Енцо Моаверо-Міланезі
італ. Enzo Moavero Milanesi
Ім'я при народженні італ. Enzo Moavero Milanesi
Народився 17 серпня 1954(1954-08-17) (67 років)
Рим, Італія
Країна  Італія
Діяльність політик, викладач університету, адвокат, державний службовець
Alma mater Римський університет ла Сапієнца
Знання мов італійська
Заклад Коледж Європи, Європейська Комісія, Guardia di Finanzad, Римський університет ла Сапієнца, Libera Università Internazionale degli Studi Sociali Guido Carlid і Університет Луїджі Бокконі
Посада міністр закордонних справ Італії, Italian minister for EU Affairsd і Italian minister for EU Affairsd
Партія Громадянський вибір (партія)
Нагороди
Сайт esteri.it/mae/it/ministro

Життєпис

У 1977 році закінчив Римський університет ла Сап'єнца, де вивчав право. Пізніше спеціалізувався в європейському праві в коледжі Європи (Брюгге). Роком пізніше отримав в Техаському університеті (Даллас) диплом з міжнародного права. У студентські роки координував римську секцію Студентського руху. У 1983 році почав працювати в апараті Генерального управління конкуренції Комісії Європейської ради, а з 1989 року — в апараті заступника голови і єврокомісара з питань науки, досліджень та розвитку, телекомунікацій та інновацій, християнського демократа Філіппо Марія Пандольфі, а у 1991 році очолив його апарат[1].

У 1977—1979 рр. — служив в Фінансової гвардії.

У 1992—1994 рр. — займав різні посади в італійських урядах. У першому уряді Джуліано Амато очолював Секретаріат з європейських справ при Генеральному секретаріаті президії уряду.

У 1993—1996 рр. — викладав європейське право в університеті «Ла Сапієнца» і у Вільному міжнародному університеті суспільних наук імені Гвідо Карлі, у 1996—2000 рр. — у міланському університеті Бокконі.

З 1995 року перебував в апараті Маріо Монті спочатку як єврокомісар з внутрішнього ринку, потім — по конкуренції, у 2002 році призначений генеральним секретарем Європейської комісії, з 2005 по 2006 роки був генеральним директором Управління радників з європейської політики Єврокомісії. До 2012 року був членом суду першої інстанції Суду Європейського союзу у Люксембурзі.

У 2002—2006 рр. — викладав в «Ла Сапієнца», потім — в університеті Гвідо Карлі.

16 листопада 2011 року отримав посаду міністра без портфеля з європейських справ в безпартійному уряді Маріо Монті, 28 квітня 2013 року зберіг посаду при формуванні уряду Енріко Летта, представляючи партію Маріо Монті «громадянський вибір».

1 червня 2018 року — призначений міністром закордонних справ в уряді Джузеппе Конте[2].

Нагороди та відзнаки

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.