Енцо Феррарі

Енцо Ансельмо Феррарі (італ. Enzo Anselmo Ferrari; 18 лютого 1898 — 14 серпня 1988) — італійський конструктор, підприємець і автогонник. Засновник автомобілебудівної компанії «Феррарі» та однойменної автоперегонової команди.

Енцо Феррарі
Enzo Ferrari
Енцо Феррарі (зліва) та Іларіо Бандіні
Ім'я при народженні Енцо Ансельмо Феррарі
Народився 20 лютого 1898(1898-02-20)
Модена, Емілія-Романья, Королівство Італія[1]
Помер 14 серпня 1988(1988-08-14)[2][3][…] (90 років)
Модена, Емілія-Романья, Італія[1]
Громадянство  Італія
Національність італієць
Діяльність Засновник Ferrari
Знання мов італійська[4]
Заклад Alfa Romeo
Учасник Перша світова війна
Роки активності з 1918
У шлюбі з Laura Dominica Garellod
Діти Альфредо Феррарі
П'єро Феррарі
Нагороди
IMDb ID 0274060

Юність

Майбутній засновник компанії «Феррарі» народився в італійському місті Модена 18 лютого 1898 року, але через дуже сніжну в той рік зиму батьки офіційно зареєстрували його лише через декілька днів. Батько хлопчика був інженер-путівник і, крім цього, мав майстерню, розташовану в їхньому будинку. У 1916 році його батько Альфредо помер і Енцо довелося стати главою сім'ї. Він покинув навчання і став заробляти гроші. З дитячою мрією стати оперним співаком він остаточно розпрощався.

Кар'єра

Після закінчення Першої світової війни Енцо Феррарі влаштовується у невелику компанію випробувачем автомобілів. Саме тоді Енцо почав займатися перегонами. У 1920 році він став працювати на компанію «Альфа-Ромео», на машинах яких він і брав участь у професійних перегонах.

Два десятиліття тривала кар'єра Енцо в «Альфа-Ромео»: він пройшов шлях від водія до директора спортивного підрозділу «Alfa Racing». Паралельно з роботою в «Альфа-Ромео» Енцо Феррарі у 1929 році засновує спортивне товариство «Scuderia Ferrari» (Стайня Феррарі) в Модені, головною метою якого було створення перегонної команди та організація автоперегонів

Феррарі виготовляв свої автомобілі невеликими партіями, тільки методом ручного складання. Їх відрізняла висока швидкість і унікальний дизайн. У 1969 році Енцо поступився 50 % акцій своєї компанії концерну «ФІАТ», але до 1977 року залишався президентом фірми, а контроль над командою «Scuderia Ferrari» тримав у своїх руках до самої смерті. Його команда стала найпотужнішою й найтитулованішою у Формулі-1.

Приватне життя

Енцо Феррарі все своє життя прожив з єдиною дружиною, вважаючи шлюб священним. І всі, крім неї, знали про другу його сім'ю Енцо, де він відпочивав душею і тілом. Зі своєю коханкою Ліною Енцо познайомився ще до народження сина. Законний син Феррарі — Діно був хворий на м'язову дистрофію і розсіяний склероз. Він помер у 1956 році у віці двадцяти чотирьох років. І тільки після смерті дружини Енцо Феррарі узаконив свою другу сім'ю, дав синові П'єро своє прізвище і зробив його спадкоємцем.

До кінця життя писав винятково пір'яною авторучкою і фіолетовим чорнилом. Боявся літаків, на будь-які поверхи підіймався пішки, бо кабіни ліфтів сповняли його жахом.

Енцо Феррарі помер у серпні 1988 року, через шість місяців після урочистостей на честь свого 90-річчя. На третій день після ювілею невістка народила онука, якого назвали Енцо.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118686860 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1995.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.